21 липня, 18:42
Херсонці
В Херсоні знову заговорили про можливе об’єднання «Херсонського фахового коледжу музичного мистецтва» з «Херсонським фаховим коледжем культури і мистецтв».
Ідея ця вирує у просторі не один рік. Херсонська обласна рада намагається зекономити гроші обласного бюджету на культурі, на навчанні дітей, адже обидва учасники можливого аншлюсу є її комунальними закладами, а криза підступає і грошей не вистачає.
Ідея ця ззовні не позбавлена певного сенсу. В країні немає єдиної загальновизнаної чи обов’язкової до впровадження форми організації навчального процесу. Не можна сказати, що інтеграція – це зовсім «погано», а окремішність – дуже «добре».
В Одесі успішно функціонує багатопрофільний культурно-мистецький заклад, а у Львові, Харкові, як і в Херсоні, прекрасно співіснують музичний фаховий коледж і коледж культури і мистецтв. До речі в багатьох європейських країнах класична музична освіта вивчається окремо, хоча й це, звісно, не догма.
До того ж, пам’ятається, що переможці останніх місцевих виборів йшли до влади з лозунгами про взірець Львова і Харкова для Херсона, а зараз на порядку денному чомусь стоїть одеський варіант. Можна припустити, що він є дешевшим, однак чи є він найкращим?
На папері, вірогідно, все виглядає гладко. Проста арифметика: було два директора — став один; було два бухгалтера — став один; було на балансі у закладів три будівлі — стало дві та інш. Невимушеним рухом певної кількості депутатських рук два коледжі перетворюються в один. Студенти у цій перспективі отримують досвід чарівного перевтілення. Вони вступали до одного закладу, а випустять їх вже з іншого. Чи сподобається студентам та їх батькам, які обрали нинішній депутатський корпус, ця метаморфоза?
Нажаль не все вимірюється сухою логікою цифр. Бажання зекономити, перебудувати може зруйнувати хиткі внутрішні зв’язки. Підуть вчителі, за ними й студенти. Було два мистецьких коледжі – став один. Пройде час панування одного закладу – згодом не залишиться жодного.
Чи не стане освітньо-культурна оптимізація початком руйнації? Чи не зникнуть в процесі реорганізації деякі спеціальності, які стосуються класичної музики?
Звісно, оптимізація — не страхіття. Обидва заклади потребують оновлення. Оптимізація може передбачати окрім перегляду штатних розписів, кадрових питань, впровадження різноманітних обмежень та інш., й формування передумов, творчих перспектив для подальшої роботи творчої молоді на Херсонщині.
Формально таким орієнтирами для коледжу культури і мистецтв є обласний драматичний театр ім. Куліша, а для музичного училища — Херсонська обласна філармонія, муніципальний чи обласний симфонічний оркестри (яких нажаль в Херсоні ніколи не існувало).
Проте, сучасний скрутний стан Херсонської обласної філармонії через відсутність власної репетиційної й концертної бази, чим зумовлена низька (на рівні мінімальної) заробітна платня музикантів, не може бути образом прекрасного майбутнього для випускників Херсонського музичного коледжу. І це вимушує їх шукати музичної долі за межами області в інших регіонах.
Альтернативою об’єднанню двох коледжів і одночасно можливим проєктом оптимізації могло б стати, за згодою сторін, створення єдиної музичної освітньо-мистецької платформи на базі Херсонського музичного коледжу і Херсонської обласної філармонії.
У цьому форматі мистецької взаємодії Херсонський музичний коледж зміг би надати Херсонській обласній філармонії репетиційне і (за окремими домовленостями) концертне приміщення. Музиканти філармонії долучилися б до викладацького процесу, а найкращі студенти музичного коледжу до участі в концертній діяльності філармонії.
Вирішення проблеми відсутності репетиційної бази дозволило б порушити питання про підвищення заробітної платні музикантам обласної філармонії та підвищити престиж їх професії. Частина послуг за утримання будівлі музичного коледжу могла б бути перекладена на філармонію, за рахунок зборів з організації концертів.
Створення єдиної музичної освітньо-мистецької платформи на базі Херсонського музичного коледжу і Херсонської обласної філармонії – це шлях компромісу, творчого партнерства двох музичних закладів на одній території, в одному мистецькому просторі.
І хоча ця точка зору не входить до кола домінуючих ідей у розкладі і для когось може виглядати доволі утопічною, здається все ж таки основним пріоритетом оптимізації має бути не ситуативне реагування Херсонської обласної ради в напрямку пошуку механізмів скорочення витрат на культуру, а створення умов для розвитку творчої молоді.
Під час Другої світової, коли хтось з британських міністрів запропонував скоротити витрати на культуру У.Черчилль відповів йому «А за що ми тоді воюємо?». У цьому контексті варто було б задуматись, а навіщо нам такий бюджет?
Георгій БЯНОВ
