Фокус на оборонний сектор вимагає розвитку металургії, титанового, алюмінієвого та літієвого виробництва, паливної сфери (синтетичних рідких видів палива)
- Посилання скопійованоlink copied
Економіка країни — складний механізм, який ефективно функціонує за умови чіткої роботи кожного елементу. Важливе значення має її структура та рівень розвитку пріоритетних галузей. У період кризи саме до них має бути прикута увага, щоб зберегти конкурентні позиції на міжнародному ринку та вчасно перерозподіляти доходи в напрями, які вимагають постійної державної підтримки.
Лідери в структурі економіки
Визначити спеціалізацію країни та рівень її економічного розвитку можна, проаналізувавши її структуру. Її відображає показник валового внутрішнього продукту (ВВП).
ВВП — це сукупна вартість усіх вироблених на території країни товарів та послуг, у якій враховано приватний та державний сектор, вітчизняні та підприємства з іноземним капіталом.
До початку масштабного вторгнення найбільша частка у структурі ВВП припадала на такі галузі:
- торгівля;
- будівництво;
- сільське господарство;
- переробна промисловість;
- податки;
- інші послуги.
З 2022 року у всіх галузях відбувся спад, натомість частка державного забезпечення зросла в понад 3 рази. Це пояснюється необхідністю фінансування оборонного сектору, медицини, соціальної сфери. Найменшого тиску зазнали ІТ та сфера будівництва. Перша — через масовий перехід на дистанційну роботу та широке використання інформаційних можливостей, друга — через активну відбудову пошкоджених об’єктів та забудову у відносно безпечних регіонах для розміщення вимушено переселених людей.
Протягом 2023 року падіння темпів росту ВВП значно зменшилося: із 30% у 2022 році до 5% у минулому періоді шляхом відновлення роботи багатьох перспективних підприємств, поновлення робочих місць, передислокації виробництва з небезпечних регіонів.
Перспективи зростання економіки
Наразі економіка України тримається великою мірою завдяки фінансовій підтримці країн-партнерів. Проте вона має значний потенціал не лише для врівноваження, а й для зростання. Економісти виділяють кілька ключових умов:
- підтримка стратегічно важливих підприємств шляхом фінансової санації та націоналізації;
- розвиток енергетичної безпеки;
- розвиток міжнародних транспортних коридорів та внутрішньої логістики;
- локалізація виробництва з метою імпортозаміщення;
- розвиток власного виробництва озброєння.
Пріоритетним напрямом у структурі економіки має залишатися сільське господарство — одна з організаційно найскладніших галузей, що не може існувати без державної підтримки. Проте її соціальне значення та популярність на міжнародному ринку виправдовують зусилля. Для України аграрний сектор завжди був і залишається основною конкурентною перевагою на міжнародному ринку. У фокусі його розвитку — впровадження управлінських, технічних та технологічних інновацій та підвищення доданої вартості імпортованої продукції.
Фокус на оборонний сектор вимагає розвитку металургії, титанового, алюмінієвого та літієвого виробництва, паливної сфери (синтетичних рідких видів палива).
Фармакологія — ще один ключовий напрям, який вимагає сучасного оснащення та технологічної модернізації для забезпечення в першу чергу внутрішніх потреб.
Сучасний етап розвитку економіки України повністю підкорений вимогам воєнного часу, який вносить свої корективи в її структуру та перспективи.
