Аудіогід для палацу Лозинського озвучила співачка Христина Соловій, а в Національному музеї імені Андрея Шептицького та Музеї Пінзеля звучатиме голос народного артиста України Остапа Ступки.
Фото: Офіс президента
У Львові запрацювали три українськомовні аудіогіди: у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (палац Лозинського), Історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького та Музеї Івана Георгія Пінзеля. Про це йдеться на сайті президента.
До створення аудіогідів для Львова приєдналися українські зірки. Аудіогід для палацу Лозинського озвучила співачка Христина Соловій, а в Національному музеї імені Андрея Шептицького та Музеї Пінзеля звучатиме голос народного артиста України Остапа Ступки. Над сценаріями аудіогідів працювали уродженці Львова.
Читайте також: Львів’янку Наталію Половинку уп'яте визнали найкращою акторкою за головну роль у «Матері Апостолів»
Ідея заснування галереї мистецтв, яка сьогодні носить ім'я вченого й колекціонера Бориса Возницького, сягає кінця XIX сторіччя. У 1903-1906 роках були придбані перші картини, що увійшли до колекції. Галерея розташовується в палаці Лозинського. У 23 його залах представлене європейське мистецтво ХІХ – кінця ХХ ст., зокрема твори Жана-Батиста Вікара, Яна Матейка, Генріха Семирадського, Яцека Мальчевського, Михайла Бойчука. Одним із найцінніших експонатів є портрет Йоахима Мюрата авторства Жана-Батиста Вікара.
Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року у приміщенні колишнього костелу кларисок. Тут експонують 29 робіт Івана Георгія Пінзеля – майстра барокової скульптури. Серед відомих творів – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптури «Самсон, що роздирає пащу лева» та «Ангели», які свого часу виставляли в Луврі в Парижі.
Національний музей імені Андрея Шептицького виник у 1905 році як Церковний музей. У 1911 році, з розширенням колекції, його перейменували на національний. Експозиція презентує розвиток українського національного стилю – неовізантизму. Одним із найяскравіших його прикладів є іконостас 1920-х років роботи Петра Холодного. В експозиції також представлені твори грона бойчукістів: живописні роботи Миколи Рокицького й Охріма Кравченка, графіка Оксани Павленко, Євгена Сагайдачного та Григорія Довженка.
