Автор: Олександр Бугаєв.
На минулому тижні, 19 червня, Личаківський районний суд Львова виніс вирок Нестору Литвинчуку, який три роки тому у Львові по-звірячому зарізав 19-річну студентку Дарину Косенок із Кам’янського. Під час слідства він усіляко намагався то косити під психічно хворого, то переконати суд, що вбивство не було особливо жорстоким. Та врешті він все ж отримав заслужене суворе покарання.
Вбивство на Личаківській
Про цю історію, свого часу багато писали. І не тільки у міській пресі, а й у всеукраїнських виданнях.
19-річна кам’янчанка Дарина Косенок навчалася на другому курсі філологічного факультету Львівського Національного Університету (ЛНУ) ім. І. Франка за спеціалізацією “перська мова”. Жила в гуртожитку №3. У понеділок, 29 березня 2021 року, вранці, вона вийшла з гуртожитку на вул. Медової Печери, 39. Сказала подругам, що їде на орендовану квартиру, де мала святкувати свій день народження разом зі своїм хлопцем. Зв’язок з із нею зник того ж дня, близько 16:00. Назад вона теж не повернулася.
Наступного дня мама дівчини, яка живе в Кам’янському, зв’язалася з поліцією Львова і попросила відшукати доньку.
30 березня, о 20:30 до поліції надійшов виклик. До них зателефонувала жінка, яка здавала в оренду житло в одному з будинків на вулиці Личаківській у Львові. Власниця квартири повідомила, що натрапила на мертву невідому дівчину у помешканні. Це була зникла Дарина Косенок, з дев’ятьма ножовими пораненнями у ділянці грудної клітки (за іншим даними, ран було 27).
За словами сусідів, галасу, крику або звуків боротьби з квартири не було чутно.
Хлопець, з яким Дарина мала святкувати день народження, з квартири зник. Поліція з’ясувала, що звуть його Нестор Литвинчук. Йому 19 років, він житель Житомирської області. Вони орендували квартиру саме на вулиці Личаківській, 36. Після трагедії він зник. Проте поліція знайшла його 31 березня у Східниці, Львівської області. Хлопець переховувався в одному з хостелів. У вбивстві він зізнався. 1 квітня 2021 року Личаківський районний суд Львова схвалив рішення про його арешт.
Вбив через ревнощі
За даними поліції, Дарина і Нестор зустрічалися близько двох років. Бойфренд Дарини у Львові не проживав, він приїжджав туди час від часу для зустрічей з дівчиною. Хлопець не працював, але займався програмуванням. За кілька тижнів до трагедії пара посварилися, хлопець забрав у дівчини телефон, і вона написала на нього заяву у поліцію. Але через кілька днів Дарина забрала заяву, пояснивши, що у неї немає претензій до нього.
У переддень вбивства пара винайняла квартиру на добу, а пізніше продовжила перебування ще на день. Перед трагедією ніхто з них не розпивав алкоголь.
За словами Нестора, конфлікт з Дариною виник на ґрунті ревнощів. Надалі він вже себе не контролював, схопив ніж і почав завдавати дівчині удари – так він пояснював причину вбивства поліції. Зате, коли втікав, вже добре усвідомлював свої дії – втікав через вікно, бо знав, що на вході в будинок є камера. Спершу він втік зі Львова до Дрогобича, а звідти до Східниці, де і був затриманий.
Мати Дарини розповіла, що молоді люди зустрічалися близько року. Коли ж Нестор почав виявляти несподівану агресію і занадто контролювати Дарину – вона вирішила розірвати з ним взаємини. Хлопець її не відпускав.
«Вони фактично розійшлися восени минулого року. Але він продовжував її переслідувати, погрожував, що він вчинить самогубство, накладе на себе руки, – розповіла Ганна Косенок. – Даша була дуже співчутлива та добра, її це турбувало. Вона казала: мама, якщо з ним щось станеться, я собі цього ніколи не пробачу. Він на цьому зіграв, виманив її шантажем. Вона хотіла з ним розійтися по-людськи – поговорити [перед розривом]. Він це розумів і зробив так, щоб вона не дісталася нікому».
«Косив» під психічно хворого
Розгляд цієї справи був доволі скандальний. Спершу в межах розслідування підозрюваного обстежили у Львівській психіатричній лікарні. Там йому поставили діагноз “поліморфний психотичний розлад” (різновид психозу). Пізніше Нестора Литвинчука визнали неосудним за результатами судово-психіатричної експертизи. Проте рідні жертви були впевнені, що це не так, і наполягали на проведенні нової експертизи.
Крім того, Литвинчук та його захисники просили перекваліфікувати статтю обвинувачення (з ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 ККУ – навмисне вбивство з особливою жорстокістю на просто умисне вбивство), щоб пом’якшити покарання. Вони стверджували, що завдані дівчині 9 (27) ножових поранень нібито не є свідченням особливої жорстокості вбивці.
Проте адвокат Ігор Акер, який представляв у суді батька вбитої дівчини, заявив, що у судовому засіданні Литвинчук визнав, що готувався до вбивства завчасно, привіз з собою ніж. З пошукової бази його телефона було видно, що він шукав, як здійснити вбивство, як уникнути відповідальності. Все було попередньо сплановано, і він це підтвердив.
Він додав, що обвинувачений під час суду поводився цинічно – хлопець читав із папірця слова про своє “каяття”. За словами адвоката постраждалої сторони, Литвинчук не виглядав так, ніби він шкодує про свій вчинок.
До найвищої міри покарання
Дарину Косенок поховали у Кам’янському 1 квітня 2021 року. А через три роки, у понеділок, 19 червня, Личаківський районний суд Львова виніс вирок Нестору Литвинчуку за вбивство Дарини Косенок у березні 2021 року. За свій злочин 22-річний хлопець отримав довічне ув’язнення.
Згідно з рішенням суду вбивця має виплатити батьку дівчини 861 тисячу гривень моральної шкоди.
Наразі вирок ще не набрав законної сили, тож він може бути оскаржений в суді апеляційної інстанції.
