Автор: Олександр Бугаєв.
Три роки тому у Кам’янському стався резонансний злочин – 18-річний хлопець, якого підозрювали у шахрайстві, вдарив ножем поліційного. На щастя, правоохоронець вижив, хоч і одержав серйозні травми. У травні цього року Баглійський районний суд поставив крапку у цій справі. Про це повідомила пресслужба суду.
Липовий шпагат
Ця історія розпочалася ще 1 серпня 2020 року. В той день 21-річний житель смт Олександрівка Краматорського району Донецької області, Дмитро Торохтій, знайшов на сайті «Olx» оголошення про продаж шпагату для сина. Він зв’язався з продавцем, який назвався Ільєю Ковачем, і домовився з ним про покупку шпагату.
Ковач назвав Торохтію номер картки, на яку той повинен був перерахувати 46 тисяч гривень. Торохтій перерахував гроші, але посилку зі шпагатом не одержав. Як потім з’ясувалося, Ковач просто обдурив його – ніякого шпагату в нього не було, а гроші присвоїв собі.
Потерпілий звернувся до поліції. Правоохоронці з’ясували, що картка, на яку перерахував гроші Торохтій, дійсно належить Ковачу Іллі Артуровичу, 2002 року народження, жителю міста Кам’янське, який проживає на вулиці Маршевій й вчиться у Кам’янському професійному ліцеї, що розташований на вулиці Лермонтова, 151 (зараз вулиця Віталія Попруги). Також поліційні встановили, що сума – 46 тисяч гривень на картку Ковача надійшла і той вже неодноразово знімав з неї гроші у різних банкоматах міста, а також поповнював свій телефонний рахунок.
Удар ножем
За цим фактом було відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, – скоєння шахрайських дій, що виразилися в одержанні електронних грошових переказів, за опублікованими в Інтернеті фіктивними оголошеннями про продаж товарів. 7 жовтня до Кам’янського приїхали оперуповноважені сектору карного розшуку Олександрівського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Дмитро Смірнов і Ігор Кравченко, щоб допитати Ковача. Поліціянти прийшли у ліцей, представилися директору і попросили надати їм можливість опитати студента Ковача за фактом причетності до шахрайства, пов’язаного з банківською карткою. Директор попросив покликати Ковача з уроку і відвів до бібліотеки, де того чекали поліційні. Також у бібліотеці в цей час були присутні двоє працівниць ліцею – бібліотекарка й вихователька.
Ігор Кравченко показав Ковачу службове посвідчення і запропонував добровільно показати свою банківську картку. У відповідь Ковач кинувся тікати, вибіг у коридор, потім на вулицю. Поліціянти побігли за ним. Кравченко майже наздогнав Ковача, аж раптом той вихопив зі своєї сумки ніж і вдарив поліційного в живіт. Той впав на землю, а Ковач втік. Все це сталося біля ліцею, з боку вулиці Пригородньої, навпроти будинків №№30 та 28 (на фото).
На місце викликали поліцію та швидку. З проникаючим пораненням живота Кравченка доставили у лікарню, де прооперували. Завдяки вчасно наданій медичній допомозі він залишився живий.
Втікача поліція затримала цього ж вечора, коли його батьки намагались вивезти з міста.
Свою вину визнав частково
Ковач свою вину визнав частково. За його словами, в той день йому ніхто не сказав, навіщо його викликають з уроку. Коли його завели в бібліотеку, він побачив там двох незнайомих чоловіків, у цивільному. Вони не сказали, хто вони, посвідчень йому не показували, от він і не зрозумів, що це правоохоронці. А потім один з них наказав йому витягти все з кишень і вдарив рукою по обличчю – в ніс та під око, потім почав смикати його. Він злякався, вирвався і почав тікати, ті двоє погналися за ним. Коли він вибіг з ліцею і побіг вулицею, один з чоловіків наздогнав його, схопив за руку і почав заламувати. Тоді він витяг з сумки кухонний ніж і вдарив чоловіка в живіт, а потім втік. Так що все, що відбулося, було самообороною (на цьому, до речі, наполягав і захист обвинуваченого) і побоювання за своє життя.
За словами Ковача, наміру вбивати поліціянта у нього не було. Поки його не заарештували, він не знав, що ті двоє – правоохоронці. Думав, бандити якісь. Про те, що накоїв, наразі жалкує і щиро розкаюється.
Ніж, за словами Ковача, він носив з собою для побутових потреб. Показав, де викинув його, коли біг дорогою, але поліція, як не шукала, ножа не знайшла.
Вирок
Медична експертиза, а потім і суд не знайшли доказів того, що поліційні у бібліотеці ліцею били Ковача, або погрожували йому. Не повірив суд і в те, що Ковач прийняв поліціантів за злочинців. По-перше, сам директор ліцею попросив його з ними поговорити, сам привів його до бібліотеки. По-друге, під час розмови з невідомими йому людьми, в бібліотеці були присутні двоє працівниць ліцею. При них вони б не стали йому погрожувати та бити. Якби Ковач дійсно злякався незнайомців, то залишився б в приміщенні ліцею поруч з працівниками, а не тікав би звідти. Нарешті, коли він вибігав з ліцею, то пробігав повз охоронця і міг би звернутися і до того по допомогу. Але він цього не зробив.
1 травня цього року суд над Іллею Ковачем завершився. Його було визнано винним за ст. 348 КК України: замах на вбивство працівника правоохоронних органів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.
Керуючись ст.ст. 349, 369 – 371, 373, 374 КПК України, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська засудив Ковача Іллю Артуровича до 10 років позбавлення волі. Йому також доведеться сплатити на користь пораненого їм Ігоря Кравченка 63 683 грн 60 коп. моральної шкоди та 1 307, 60 грн на користь держави (витрати на проведення судової трасологічної експертизи).
