Автор: Валентин Фіголь
Одна із загроз аграрному сектору Дніпропетровщини й України в цілому – брак у фермерів грошей на добрива, засоби захисту рослин та іншу «агрохімію».
Фундаментальна проблема, які пригнічують аграрний сектор в Україні, окрім високої вартості логістики та збільшення вартості засобів виробництва – відсутність обігових коштів у аграріїв. Про це кажуть як великі, так і малі виробники сільгосппродукції. Наслідками стало суттєве збільшення собівартості виробництва агропродукції та зменшення інтенсивності використання добрив і засобів захисту рослин.
Зокрема, в агрокомпанії «Росток Холдинг» зазначають, що у планах на сезон – тотальна економія: будуть заощаджувати на всьому, на чому вдасться.
«У першу чергу будемо економити на добривах, насінні та ЗЗР, – зазначає Дмитро Купавцев, генеральний директор «Росток Холдинг». – Дуже, звичайно, не хочеться економити на хімії, адже в майбутньому це може погано відобразитися на врожаї».
За словами Д. Купавцева, через війну аграрії змінили структуру посівів на менш затратні культури, відмовившись від посіву дорогої кукурудзи. Через оптимізацію загальні витрати мінеральних добрив на 1 га зменшилися на третину, а засобів захисту рослин – на чверть.
У середніх та невеликих фермерів ситуація ще гірша. Загалом експерти прогнозують зниження обсягів використання добрив: нітратних – на 30-47%, фосфатних – на 51-100%, калійних – на 41-100% залежно від культури.
Менше добрив – нижчі врожаї, визнає пан Андрій, фермер з Петриківського району Дніпропетровщини. Прогнозне падіння врожайності аграрії регіону оцінюють у 20-50%.
У Центрі економічного відновлення зазначають: внаслідок зменшення вартості окремих засобів виробництва цьогоріч очікується несуттєве зниження собівартості окремих зернових культур порівняно з минулим роком. Водночас у 2023 році світові ціни на зернові можуть суттєво знизитись, що негативно вплине на прибутковість українських агровиробників.
«Аналітичне дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», проведене Центром економічного відновлення, свідчить, що виробництво зернових буде на рівні 40 млн т.», – розповів Дмитро Ливч, голова правління та виконавчий директор EasyBusiness, керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення. – Таке істотне падіння – приблизно 20%, означає для України втрату досить значної кількості людей, зайнятих в агросекторі, втрату податкових надходжень і валютної виручки».
Відповідно до проведених аналітиками Центру економічного відновлення розрахунків, собівартість виробництва кукурудзи цього року оцінюється на 11% більше, ніж за 2022 рік – 205 $/т, що пояснюється насамперед падінням урожайності. Також очікується збільшення собівартості виробництва пшениці на 23% – до 455 $/т порівняно з оцінкою 2022 року.
Найбільша очікувана собівартість виробництва у кукурудзи – 1150 $/га, найменша – у жита (643 $/га).
Крім цього, очікувана собівартість вирощування соняшнику – 727 $/га, сої – 721 $/га, пшениці – 947 $/га, ячменю – 751 $/га, ріпаку – 980 $/га.
