Автор: Валентин Фіголь
Воєнні жнива 2022 року підприємці та експерти називають найдовшими та найважчими в сучасній історії України. Фахівці з агробізнесу прогнозують голод у 2023-24 роках, причому по всьому світі.
Підрахунок збитків
Про проблеми вітчизняного агросектору та пов’язані з ними перспективи голоду в країнах-імпортерах харчів розповів Іван Мірошніченко, голова ради ГО Бізнес-Варта.
«Самі довгі жнива на моїй пам’яті! Так, вони й самі складні! – розповів колишній народний депутат І. Мірошніченко. – Війна та всі супутні з нею ризики, включаючи важкі погодні умови, не дозволяють багатьом закінчити жнива».
Традиційно в Україні ще місяць тому аграрії закінчили б збирання врожаю, закінчили посівну озимих культур та вже б готували техніку до зими. Але селяни ще збирають кукурудзу й оранки ще – непочатий край!
Погода весь рік приносила сюрпризи: кількість опадів за останні 2-3 місяці були значно вища за норму, що давало виконувати роботи.
Відтак 40-45 відсотків кукурудзи та 25-30 відсотків соняшника ще в полі. Половина з цієї кукурудзи буде стояти в полях взимку та збиратись коли буде можливість, навіть весною. Втрати кількості та якості продукції вже колосальні.
Маємо близько 30-35 відсотків недосіву озимих площ, частково з причини втрат територій, а частково з відсутності справедливої ціни, збитковості та негативної економічної мотивації для виробника та відсутності обігових коштів, що відбувається з причини війни та пов’язаних з нею наслідків.
Пан Мірошніченко прогнозує і недосів 10-15 відсотків весною, в першу чергу кукурудзи, з тих же причин збитковості, високої технологічної собівартості та відсутності адекватної ринкової ціни.
Іван Мірошниченко
«Треба боятися голоду у 2023-24 роках, бо в минулому аграрії посіялись не зважаючи на війну, спалюючи накопичені ресурси, а в цьому році зовсім інша картина, – каже експерт. – Звісно голод буде не в Україні, а в певних країнах імпортерах зі слабкими економіками. Тобто будуть вже не тільки досить високі ціни, а й проблема в наявності продукції та необхідних залишків у світі».
На думку фахівця, війна та блокування експорту через українські порти повністю змінило ціноутворення, в основі якого лежить принцип кожного учасника – «максимального покриття всіх пов’язаних ризиків» експорту з України. Всі ризики учасників ринку закладаються в ціну послуг та кінцеву ціну товару для аграрія та за весь цей «банкет» платить товаровиробник, український аграрій.
Всі зернові зараз при реалізації їдуть в збиток для виробника, олійні – збиток або невеликий прибуток, відзначає пан Мірошніченко. Очікувані тільки прямі збитки від виробництва та реалізації продукції аграріями, без втрат майна та землі під час війни, в цьому році складуть 4,5-6 млрд доларів.
Сіяти чи ні?
«Немає мотивацій, а залишається знову «генний» обов’язок аграрія дбати про людей та землю, його внутрішня звичка сіяти та працювати, та його надія на краще, що і знову виведе нас всіх в поля, використовуючи всі резерви, які залишаться», – коментує експерт мотивацію аграріїв на весняну сівбу.
«Водночас, мені важко зрозуміти власників експортних терміналів, які збільшили послуги в 3-3,5 раза при майже тих самих операційних витратах, – ремствує І. Мірошниченко. – Одиниці цього не зробили. Так, 6 місяців не працювали, не заробляли! Так, є попит на експортні потужності й зараз термінали можуть «диктувати умови»! Так, сприятлива кон’юнктура! Збільште у 2 рази ставки на послуги, але не в 3-3,5!.. Нагадує історію з дорогою орендою квартир людям…»
Про залізницю окрема розмова, зазначає експерт. «Укрзалізниця» має невелику частку в агроперевезеннях, значно більшою часткою є приватний парк вагонів та авто. Але УЗ є фіксатором самих високих цін, транспортуючи 20-25 відсотків об’єму, встановлює високі рівні цін на решту 75-80 відсотків вантажоперевезень, що економічно відбиватимуться на всіх десятках мільйонів тонн, які перевозяться на експорт. Тобто, за малим виграшем, стоять значно більші втрати аграріїв, акцентує підприємець.
«За це все платить товаровиробник, який має фінансуватися зараз під 20+ відсотків річних у гривнях, тримати виробничий цикл в 7-8 місяців і закривати всі ризики інших учасників ринку вартістю своєї продукції», – констатує голова ради ГО «Бізнес варта».
