20-річна Єлена Крохмалюк — родом із Здолбунова. Цього року закінчила 3 курс Національного університету «Острозька академія». Хотіла бути юристом, але вирішила одягнути піксель та стати на захист своєї країни. Отримала позивний «Провокація».
Це така данина шани мітингувальникам, яких під час Революції Гідності назвали «провокаторами». Сама ж дівчина у мирному житті брала участь у різних акціях, учасників яких часто записувала в ряди «провокаторів».
Війну зустріла вдома, бо якраз перехворіла на COVID-19. Вранці мама, прочитавши новини, розбудила доньку зі словами: «Почалося». І вже вдень Єлена пішла до військкомату у своєму рідному місті, аби записатися до ТРО. Але їй сказали: «Чекайте» та записали в резерв.
Та всидіти на місці дівчина не могла. У Фейсбуку вона знайшла номер телефону Добровольчого батальйону «Сонечко». Без вагань зателефонувала їм. Згодом поїхала на співбесіду, там і залишається до сьогодні.
«Оскільки маю досвід у тактичній медицині, мене прийняли до лав добровольчого батальйону. Батьки, звісно, поставилися до цього дуже негативно. Я ж їх навіть не попередила, а просто поїхала на співбесіду до батальйону і одразу там залишилася. Мамі з татом зателефонувала і поставила перед фактом про свій вибір. Я розумію, що ніякі батьки не хочуть проводжати дитину на війну. Для них, це, мабуть, те ж саме, що відправити на смерть», — розповіла захисниця.
Але інакше Єлена вчинити не могла. На рідну землю прийшов ворог, якого потрібно вигнати. І не важливо, що вона — дівчина. Вважає, що армії потрібні бойові одиниці, і їх не розрізняють за статтю. На той час у дівчини була ціль — стати корисною для своєї крани. Пригадує, що відчула неймовірне щастя у перший день на службі. Бо досягла своєї цілі. Тепер щодня Єлена навчається: вивчає теорію, тактику та займається фізичною підготовкою. Командування виділяє час і на самоосвіту.
«Страшно було сидіти вдома. В цивільному житті я не почувалася у безпеці. А тут стало спокійно. Я ж знала, куди йду, в мене багато знайомих військових. І я не мала романтичних рожевих окулярів щодо служби. Просто прийшла туди, куди дуже хотіла потрапити. В моєму батальйоні дівчат, порівняно з хлопцями, небагато. Але вони є. Не тільки ж до чоловіків прийшов ворог», — зазначає військова.
Вона припускає, що, можливо, чоловікам легше перебувати в армії ніж дівчатам. Але впевнена, що є виняткові жінки, які замінять 10 чоловіків.
А ще Єлена часто помічає поблажливе ставлення до себе.
«Якщо завдання надто важке – то відправлять не мене. Але це не про дискримінацію, це про банальні можливості. Наприклад, я не підніму 100 кілограмів. Однак можу бігати швидше за когось із моїх побратимів. І від цього залежатиме пріоритетність обрання людини на виконання того чи іншого завдання», — розповіла «Провокація».
Своєрідною розрадою дівчини є написання віршів. Каже, що тримається завдяки людям, які її оточують. Саме віра українців та підтримка волонтерів, друзів і знайомих наповнює серце почуттям любові. Після перемоги мріє про, здавалося б, звичайне — зустрітися та випити філіжанку кави зі своїми близькими людьми, багато з яких теж боронять країну.
За інформацією Рівненської ОВА.
Читайте також: Сумоїст з Рівненщини готується до участі в Чемпіонаті Європи
