Переведення боргу з одного з подружжя на іншого можливе лише за згодою кредитора
- Посилання скопійованоlink copied
Майно, набуте у шлюбі, не лише створює спільний добробут сім’ї, а й може стати об’єктом примусового стягнення. Законодавство встановлює чіткі підстави, коли це можливо, проте у багатьох випадках саме судова практика визначає межі відповідальності подружжя.
Правовий режим спільної власності
За статтею 60 Сімейного кодексу (СК), майно, набуте у шлюбі, належить обом на праві спільної сумісної власності, навіть якщо один із подружжя не мав доходу. Водночас речі, отримані у спадок, за договором дарування чи придбані за особисті кошти, вважаються особистою приватною власністю (стаття 57 СК).
Розпоряджатися спільним майном подружжя можуть лише за взаємною згодою. Для договорів щодо цінного майна, що потребують нотаріального посвідчення чи державної реєстрації, згода другого з подружжя має бути письмовою і нотаріально засвідченою.
Коли можливе стягнення
Відповідно до статті 73 СК, звернення стягнення на спільне майно можливе у випадках, коли:
- договір укладено одним із подружжя в інтересах сім’ї;
- отримане майно використане на потреби сім’ї.
Якщо ці умови доведені в суді, то обидва стають відповідальними боржниками. Такий висновок закріплений і в практиці Верховного Суду.
Так, у постанові від 13 грудня 2023 року (справа №489/1101/21) Касаційний цивільний суд зазначив, що подружжя відповідає усім своїм майном за спільними зобов’язаннями.
Велика Палата ВС у постанові від 30 червня 2020 року у справі №638/18231/15-ц підтвердила: навіть без прямої норми в законі зобов’язання, укладені в інтересах сім’ї, мають солідарний характер.
Розлучення і борги
Розірвання шлюбу саме по собі не припиняє право спільної сумісної власності на набуте у шлюбі майно (стаття 68 СК). Подружжя може поділити його, проте боргові зобов’язання не «діляться» автоматично. Переведення боргу з одного з подружжя на іншого можливе лише за згодою кредитора (стаття 520 ЦК).
Таким чином, якщо при поділі майна питання боргів не було узгоджено з кредитором, колишнє подружжя відповідає за зобов’язаннями солідарно.
Інші підстави стягнення
Стаття 73 СК передбачає й інші ситуації:
- якщо майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок кримінального правопорушення одного з подружжя — воно теж може бути предметом стягнення;
- якщо договір укладено не в інтересах сім’ї, стягнення накладається лише на особисте майно боржника та його частку у спільній власності.
При цьому кредитор має право вимагати виділу частки боржника зі спільного майна або її продажу через публічні торги (статті 366, 370, 371 ЦК).
Висновок
Законодавство і практика Верховного Суду чітко формують принцип: якщо правочин укладено в інтересах сім’ї, то відповідальність за борги подружжя стає солідарною. Це означає, що у випадку непогашення зобов’язань ризику втратити майно зазнають обидва, незалежно від того, хто саме підписував договір.
Інформація станом на 25 серпня 2025 року (Міністерство юстиції України)
