Перша лiга – Чоловiки
Сьогодні у Рівному, Кременчуці та Южному стартує черговий тур команд чоловічої Першої ліги. В організації бабла у Южному найбезпосереднішу участь брав виконавчий директор Федерації баскетболу Одеси та директор одеської СДЮСШОР імені Б.Д. Лiтвака Сергій Стразов. Про організацію южненського бабла, виступ одеських команд у професійних змаганнях та стан справ у баскетболі в Одесі Сергій Стразов розповів в інтерв'ю прес-службі ФБУ.
— Сергію Олександровичу, сьогодні у Южному стартує бабл чоловічих команд Першої ліги. Його організація лягла на вас особисто. Які при цьому були основні труднощі?
— Як би це банально не звучало, все починається з фінансування. При організації бабла на перше місце став фінансовий момент. Наразі склалася така ситуація, що нашій команді БІПА-Одеса-СДЮСШОР-2 вигідніше приймати тур, ніж вирушати на виїзд. У Южному зараз за великим рахунком простоює спорткомплекс Олімп. Але я навряд чи помилюся, якщо скажу, що не лише для Одеської області, а й для України дуже важливо, щоб цей комплекс функціонував. Він був створений для баскетболу, а зараз ми хочемо, щоб там проходили домашні матчі БІПА-Одеса-СДЮСШОР-2.
Крім фінансування, необхідно було знайти людей, які раніше займалися в Южному баскетбольним процесом, професіоналів своєї справи. Це судді, секретарі, звукоінженери, техніки, люди, які займаються трансляціями матчів, навіть прибиральниці та охорона. Ця робота була зроблена і три дні всі ці люди виконуватимуть свої функціональні обов'язки. Людський ресурс має велике значення. Дуже хочеться, щоб бабл пройшов на найвищому рівні.
Перша ліга: відеотрансляція матчів 8 грудня
— Що сьогодні в баскетбольному плані являє собою Южне?
— Дитячо-юнацька спортивна школа, яка займається розвитком 5-6 видів спорту, а її основними напрямками є баскетбол та волейбол, як і раніше, функціонує. Діти беруть участь у змаганнях одеської дитячої баскетбольної ліги у вікових категоріях 2007, 2009, 2011 та 2012 р.н. Залишилися на місці дитячі тренери. Вони проводять заняття і в Олімпі, і в Палаці культури, що розташований напроти Олімпу. У Южному зараз працюють такі тренери як Сергій Пінчук, Юрій Вакарчук. Це справжні професіонали, які здатні готувати дітей на гідному рівні.
— Як би ви оцінили старт сезону Біпа-Одеси-СДЮСШОР-2? Які завдання стоять перед командою? Наскільки для Одеси взагалi важливо мати професійну команду Першої ліги?
– Ми прагнули створити необхідну піраміду, на вершині якої – команда Суперліги БІПА. Її ряди мають поповнюватися молодими гравцями, проте дуже важливо не втратити молодь відразу після закінчення школи. Наразі основу БІПА-Одеси-СДЮСШОР-2 складають випускники школи імені Лiтвака 2006 року народження, які стали чемпіонами ВЮБЛ за своїм віком. Команда була посилена також вихованцями школи, але старшого віку. Це Михайло Рудик, Даниил Рикунов. З ДЮСШ Хімік до нас прийшов 16-річний Іван Іващенко i однозначно посилив нас. Наймолодший гравець – Микита Бешетя. Йому 15 років і він також вже встиг продемонструвати свої чесноти. Ця молодь перспективна, але хлопцям потрібно кілька років, щоб вони були готові грати у Суперлізі.
Для мене та для міста злочин – не створити команду Першої ліги. Першочергове наше завдання – здобуття хлопцями необхідного ігрового досвіду. Перемагати ми також хочемо. Ми – це і гравці, і амбітні тренери. Тренерський штаб націлює команду на потрапляння в першу двійку з подальшою участю у вирішальній стадії першості. У нашій групі найсильнішою командою сьогодні є БК "Вінниця". Там є вдале поєднання досвідчених гравців та молоді. Ця команда найбільш підготовлена до чемпіонату такого рівня.
Вінниця вдома обіграла БІПУ-2 в матчі Першої ліги: фотогалерея
— Вже багато років честь школи імені Лiтвака у жіночій Суперлізі захищає Інтерхім. Що можете сказати про перші місяці сезону поточного срібного призера чемпіонату?
— Жіночий баскетбол сам по собі непередбачуваний. У нас зараз зібрався досить добрий колектив. Але на старті сезону команда була трохи розслаблена. Відсутність стабільності виявлялася, наприклад, у стартових матчах із Вінницькими Блискавками та в останніх — із Київ-Баскетом. У дебюті першої гри з киянками не вистачило захисту, потім почали наздоганяти суперника, але нам трохи не вистачило для перемоги. Мені здається, що команда ще не знайшла повністю свій ритм. Але дівчатка сумлiнно працюють і перед ними знову поставлено завдання увійти до призової трійки, хоча це буде дуже непросто — конкуренція в чемпіонаті серйозна.
Жіноча Суперліга: Київ-Баскет продовжив переможну серію, Франківськ-Прикарпаття вдруге здолав Рівне'
— Яким є сьогоднішній стан дитячого баскетболу в Одесі в умовах війни і того, що місто і близько не є безпечним?
– Зараз перед нами стоїть завдання зберегти дитячий баскетбол в Одесі, і у нас це виходить. Коли почалася війна, багато дитячих шкіл призупинили свою діяльність. Багато дітей поїхали разом із батьками за кордон, натомість сюди переїхали діти з Херсона, Миколаєва, Маріуполя. На базі школи Лiтвака намагалися зберегти всіх дітей, які хотіли займатися баскетболом. Що це означає? Будь-яка дитина зі шкіл, які призупинили роботу, могла займатися у школі ім.Лiтвака. Зараз у нашій школі 678 учнів, тоді як минулого сезону було 638. З 678 баскетболом займаються 400-450 дiтей. Ми зберегли дорослу жіночу команду Суперліги, яка у сезоні 2022/2023 виборола срібні медалі. І найголовніше наше досягнення – ми запустили відкриту дитячу лігу класичного баскетболу. Минулого сезону в ній було 37 учасників у трьох вікових дивізіонах, починаючи з 2007 р.н. та закінчуючи 2011-м. У цій лізі взяли участь команди Южного та Миколаєва. Цього сезону у нас вже 45 команд у п'яти дивізіонах (від 2007 до 2014 р.н.) – до нас приєднався ще Південноукраїнськ. Змагання проходять у кілька раундів і в них отримують необхідну практику ті команди, які мають брати участь у ВЮБЛ.
— Чи проводиться зараз у місті студентський чемпіонат?
— У нас у місті та області 26 вузів. У найкращі часи у чемпіонаті брали участь 14 чоловічих та 12 жіночих команд, які були поділені на дивізіони. Зараз оскільки студенти навчаються віддалено, нам у колишньому форматі вдалося зберегти лише першість 3×3 "Оdessa Students", яка проводиться у другій половині травня та схожий турнір із термінами проведення на початку вересня. Зібрати команди для класичного баскетболу із 7-12 гравцiв зараз фізично складно, але ми працюємо у цьому напрямку. Це одне із пріоритетних завдань нашої федерації, оскільки класичний баскетбол – це основа основ.
— Які справи зараз з баскетбольною інфраструктурою?
— Можливо я когось ображу, але вона перебуває на низькому рівні, і це має бути соромно. Про що говорити, якщо команда Суперліги тренується у дитячій спортивній школі?! Жіноча команда грає у спорткомлексі Динамо — ця зала орендується. Добре ще, що в Южному є ФСК Олімп – це якщо говорити про обласну інфраструктуру.
Загалом є певні проблеми із майданчиками закритого типу. На свіжому повітрі є чудові майданчики у центрі, на морі, у парках. Дуже багато відновлених шкільних майданчиків. У теплу пору року в Одесі є де пограти на свіжому повітрі.
— Сергію Олександровичу, у плані розвитку баскетболу з Одеси повинні брати приклад багато регіонів. Що лежить в основі такої чудової роботи?
— Я не люблю говорити про себе, але я просто обожнюю баскетбол, а моє хобі стало способом життя. Люди, які постійно поряд зі мною, – команда справжніх професіоналів. Наприклад, на сайті міської федерації відмінно працюють як мінімум 4 людини. У нас сильні очiльникi міської та обласної федерацій – Вадим Пудзирей та Сергій Назаренко відповідно. Нещодавно виконавчим директором обласної федерації став арбітр ФІБА Володимир Пєдьєв. Моя дружина Юлія Стразова повністю займається дитячою лігою. Ми намагаємось утримати одеський баскетбол на такому ж рівні, як кілька років тому. Тоді ми могли провести 51 захід на рік, запустили дитячу лігу, чудово проводилася студентська першість, Одеса мала команди у всіх професійних лігах, а школа Лiтвака всіма віковими категорiями брала участь у ВЮБЛ. До того ж у нашому регіоні завжди були міцні баскетбольні традиції. Хочеться їх як мінімум підтримувати.
Сьогодні складно говорити про якийсь розвиток, тому що він потребує грошових вливань, але підтримувати якийсь рівень цілком можливо. Працюємо для того, щоб баскетбол був впізнаваний та популярний, тримав марку другого за популярністю виду спорту в Україні після футболу. Також хочеться, щоб в цьому нас підтримували і спортивні журналісти. Як бачу як, спортивна журналістика наразi теж переживає не найкращі часи, проте разом ми можемо робити велику справу!
