Осінь 2017 року може увійти в новітню історію України як осінь реформ.
У вересні був прийнятий закон, що дав старт реформі в освіті, передає Ukr.Media. За перший тиждень жовтня парламентарії проголосували за пенсійну, судову, медичну реформи. На порядку денному продовжують залишатися податкові нововведення, спроби перемогти корупцію…
Скажемо чесно: жодна з реформ не була прийнята переважною більшістю голосів парламентаріїв. Жодна з реформ, не викликала одностайного схвалення в суспільстві. Занадто радикальні зміни обіцяють ці реформи, і це лякає. Недарма ж побажання "Щоб ти жив в епоху змін" вважалося у китайців прокляттям …
Але хіба реформи бувають іншими? Хто може привести в приклад реформу (в будь-якій країні світу), яка була б відразу зустрінута суспільством на-ура і обіцяла людям одні тільки пряники? Ми часто чуємо про реформи в Польщі, в Грузії, в інших країнах. Але чи чули ми про те, що вони дали позитивний результат вже через тиждень або через місяць?
"Нам часто здається, що реформа – це прийняття закону. Ні. Прийняттям закону тільки відкриваються двері для змін, можливості. Щоб реформи принесли позитивний результат, важливо і далі продовжувати наполегливу роботу з впровадження цих змін", – говорить перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Україна Максим Нефедов.
"Реформи, що йдуть зараз в нашій країні – це процес поколінь. Розумієте? Поколінь! Ми повільно будемо наближатися до потрібного нам рівня соціальних інститутів. А те, що ми з вами зараз спостерігаємо, коли прийняли ту чи іншу реформу, до всього цього можна застосувати слово "перший етап". Наприклад, зараз прийняли пенсійну реформу. Але я вас запевняю, за найближчі 10 років ми приймемо ще три-чотири закони, якими будемо коригувати цю реформу, доповнювати, розширювати. І так по кожній реформі", – пояснює відомий вчений-економіст, член-кореспондент Академії технологічних наук України Олександр Пасхавер.
Говорячи про негативне сприйняття реформ звичайними людьми, він наводить такий приклад: "У Сінгапурі за плювок на тротуар свого часу штрафували 500 або 1000 доларів. Як ви думаєте, подобалося це людям? Ні. Тому що люди хочуть жити в чистоті, але не хочуть платити за це по тисячі доларів. І так з будь-якою реформою".
Що ж хорошого можуть принести українські реформи в майбутньому кожному з нас і наступним поколінням? Про це ми розпитали самих реформаторів (тих, хто причетний до розробки та впровадження реформ) і експертів. Розповімо лише про тих, які безпосередньо стосуються кожної української родини.
Пенсійна реформа
Образ закордонних пенсіонерів, які проводять час в подорожах або на дорогих курортах, викликає у наших співгромадян насамперед заздрість. Тому що на українську пенсію не те що помандрувати – часто прогодуватися неможливо. Однак якщо прийнята пенсійна реформа буде реалізована до кінця, в недалекому майбутньому і українські громадяни зможуть жити в старості цілком безбідно, кажуть експерти.
"Сьогодні багато хто думає, що, якщо з їх зарплати йдуть відрахування до Пенсійного фонду, значить, вони накопичують собі десь пенсію цими відрахуваннями. Насправді це не так. Всі гроші падають в єдиний котел і йдуть на виплати пенсій нинішнім пенсіонерам. Така ситуація не гарантує, що сплачені гроші повернуться у вигляді пенсії того, хто їх сплатив, і не мотивує людей робити більше відрахувань до Пенсійного фонду", – говорить Максим Нефьодов. Реформа, за його словами, дає можливість перекинути місток до накопичувальної пенсійної системи, коли людина, що не платила внесків до Пенсійного фонду (не була працевлаштована офіційно або не працювала зовсім), буде отримувати тільки соціальну допомогу. А ті, хто за час роботи робив досить відрахувань до Пенсійного фонду (державний, приватний – це ще належить вирішити на наступних етапах пенсійної реформи), будуть отримувати у вигляді пенсії набагато більші суми.
"Для людини накопичувальна система – це можливість забезпечити собі безбідну старість. А для економіки держави – можливість закрити дефіцит Пенсійного фонду і створити потужні умови для виходу економіки з тіні", – говорить перший заступник міністра економіки.
Іванна Климпуш-Цинцадзе: "Реформи завжди впроваджуються з урахуванням національних особливостей"
Ті, хто критикує сьогодні пенсійну та інші реформи, звинувачують український уряд в тому, що реформи пишуться "під диктовку Європи", а інтереси громадян України ніхто не думає захищати.
Відповісти на ці звинувачення ми попросили віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе.
"Реформи завжди впроваджуються з урахуванням національних особливостей і економічних можливостей. Наше бачення українського майбутнього, на щастя, збігається з порадами наших зарубіжних партнерів щодо впровадження реформ в різних сферах. В той же час це не означає, що ми "копіюємо" у них шляху впровадження реформ. Ми постійно ведемо переговори, щоб аргументувати нашу позицію, базуючись на поточну ситуацію в країні і спробувати знайти точки дотику. Якщо говорити про пенсійну реформу, простий рецепт МВФ полягав саме в підвищенням темпів пенсійного віку працівників. Мінсоцполітики пішло абсолютно іншим шляхом, набагато більш комплексним, щоб вирішити питання наповнення Пенсійного фонду і уникнути дефіциту в майбутньому. Були знайдені інструменти, завдяки яким стало можливим "осучаснити" пенсії, запустити механізм автоматичної індексації пенсій на майбутнє і підвищити соціальні стандарти для пенсіонерів. До того ж уряду вдалося домовитися про скасування одного з найжорсткіших вимог – 15%-го оподаткування для працюючих пенсіонерів. Це приклад того, як Україна, керуючись власними інтересами і з огляду на національні особливості, знайшла прийнятний формат реалізації необхідної реформи. Обраний нами шлях не збігався з тим, який спочатку пропонували партнери. Проте остаточний варіант задовольнив як потреби України, так і очікування партнерів", – сказала в коментарі сайту "Сегодня" Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Реформа освіти
Обговорення нового закону "Про освіту" в основному велося навколо 12-річного навчання і "мовного питання". Однак президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає набагато більш важливим, що освітня реформа спрямована на зміну самого змісту освіти, яке стане більш схожим на європейське. Що отримають завтрашні діти від реформи? Менше зубріння, більше практичних навичок і вміння мислити.
"На жаль, сьогодні тотальним браком України є недостатня освіченість всіх професіоналів. Наскільки я розумію, реформа покликана вирішити цю проблему. На рівні школи повинно йти не заучування, а формування громадянського ставлення до життя. Так, як це робиться в усьому світі", – каже Олександр Йосипович.
Що ж стосується "мовного питання", то не доводиться сумніватися, що ця карта ще не раз буде розігруватися на політичній арені. А значить, не можна виключити, що в майбутньому можливі та інші рішення щодо "мовного питання".
Медична реформа
Чому сьогодні так багато хронічних хворих? Чому людям доводиться місяцями ходити по лікарях, перш ніж ті знайдуть проблему і підкажуть, як від неї позбутися?
Максим Нефедов нинішню ситуацію бачить так:
"У нас діяв протиприродний, абсолютно божевільний принцип існування медичних організацій, коли для них було важливо забезпечити собі певну кількість ліжко-місць, щоб отримати гроші з бюджету. А коли лікарня бореться за те, щоб ліжко-місць було більше, боротися за те, щоб люди одужували – це як би не в її інтересах. Навпаки: чим більше людина перебуває в стаціонарі, тим краще".
В результаті реформи кожен пацієнт може вибирати саме того лікаря і ту лікарню, яким більше довіряє. І держава буде платити лікарням немає за койко-місця, а за кількість прийнятих пацієнтів.
"Якщо одна лікарня обслуговує краще, туди буде приходити більше пацієнтів, і туди буде направлятися більше грошей. За принципом "гроші ходять за пацієнтом". Така лікарня зможе закупити найкраще обладнання, там у лікарів будуть вищі зарплати. А якщо хтось, вибачте, купив диплом або закінчив медінститут на двійки з трійками, до нього не підуть люди. і в цьому я бачу соціальний позитив. Ще один позитив в тому, що ми відходимо від радянської системи, коли гроші виділялися на лікування, і починаємо направляти гроші на попередження захворювань. Це і з економічної точки зору – я говорю, як представник міністерства економіки – набагато більш ефективно. І з точки зору якості життя людей – величезний крок вперед. Адже нікому не подобається жити з хронічними проблемами і все життя ходити по лікарях", – говорить Максим Нефьодов.
Реформа енергетичного сектора
На перший погляд, реформи в сфері енергетики ніяк не стосуються звичайних громадян. Але варто згадати платіжки за комунальні послуги, і стане зрозуміло, що ця реформа також важлива для кожного з нас. Тому що в разі реалізації цієї реформи ціни на комунальні послуги повинні знизитися, в якість послуг, навпаки, підвищитися.
Для того, щоб це відбулося, в першу чергу потрібно створити конкуренцію на енергоринку і залучити інвесторів, кажуть фахівці.
"Реформа енергетики – одна з найважливіших реформ. Ми вже досить багато зробили в цьому напрямку. Два роки не імпортуємо газ з Росії (хоча раніше це здавалося абсолютної фантастикою), а купуємо його на хабі. Нарощуємо внутрішній видобуток газу. Але багато ще тільки належить зробити. Наприклад, у нас до сих пір немає конкуренції на ринку постачання газу для приватних споживачів. Це останній сегмент ринку, який залишився монополізований. І ми працюємо над тим, щоб у кожної людини була можливість вибрати собі постачальника. ми розуміємо, що, якщо там буде багато гравців, то конкуренція буде рухати ціни вниз і люди будуть отримувати менше платіжки. Те ж саме стосується і ринку електроенергії ", – говорить перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефедов.
"Якщо немає незалежних, конкурентних джерел виробництва і поставок енергії, це може поставити під сумнів саму незалежність України як факт", – попереджає старший радник ЄБРР в Східній Європі і на Кавказі Антон Усов.
За оцінками фахівців, досягти енергонезалежності та зниження тарифів можна і за рахунок нарощування видобутку власних енергоресурсів.
"У нас зараз йде поступове збільшення темпів видобутку газу. В цьому році ми вперше зробили гідророзриви пласта. І наш дуже амбітний план – вийти до 2020 року на 20 млрд кубометрів власного видобутку. Тоді можна буде говорити про те, що країна споживає газ переважно з власних джерел. Але для реалізації цих планів нам не вистачає інвестицій, не вистачає легкості ведення бізнесу", – говорить Максим Нефьодов.
Перший заступник міністра нагадав, що в 1970-х роках в Україні видобувалося більше газу, ніж в Сибіру: "Але ми багато років замість того, щоб інвестувати у власний видобуток, платили десятки мільярдів за російський газ по вкрай політизованим цінами. Зараз ми нарешті почали займатися розвитком нових технологій. Безумовно, у нас є потенціал для того, щоб стати незалежними. Але нам потрібні інвестиції, потрібні нові технології. А щоб залучити інвесторів, нам потрібно підвищити легкість ведення бізнесу і прибрати корупційну складову".
Олександр Пасхавер каже практично про те ж:
"Реформа в енергосфері неймовірно важлива. Тому що ця сфера – гігантський джерело корупції. Корупція – це тканину нашого життя. Вона теж буде переборювати, але ми не зможемо її перемогти відразу. Це буде робитися крок за кроком".
— Якщо говорити про ринок електроенергії, то реформа енергетичного сектора спрямована на те, щоб створити конкуренцію в секторі і поліпшити якість послуг для кінцевого споживача. Це не швидкий процес, там перехідний період триватиме, як мінімум два роки. Відповідно до закону про ринок електроенергії, ринок має запрацювати тільки в липні 2019 року.
Закон спрямований на відмову від ручного принципу формування цін. Щоб все регулювалося ринковими відносинами, без втручання чиновників. Поліпшення конкуренції, прозорість і невтручання чиновників в роботу ринку дозволить залучити інвестиції в галузь.
В цілому реформи в сфері електроенергетиці повинні позитивно позначитися на всіх споживачів. У довгостроковій перспективі така політика привести до зниження цін на електроенергію для споживачів.
Для енергонезалежності України важливо розвиток відновлюваної електроенергетики, яка зараз становить півтора відсотка в загальному балансі електроенергії. І яка, на відміну від традиційної енергетики і атомної енергетики, не вимагає закупівель імпортного палива і в довгостроковому плані більш економічна.
Для її розвитку Україна почала робити кроки для поліпшення інвестиційного клімату. Наприклад, регулятор, який 14 вересня довгострокові договори на покупку електроенергії енергоринком – це дуже правильний крок, який сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в даній галузі.
Реформи в сфері бізнесу та боротьби з корупцією
Дійсно, ці реформи розпочато давно, але, на жаль, їх темпи не задовольняють нікого.
"Боротьба з корупцією в Україні сьогодні нагадує спортивну риболовлю. Спіймали, подивилися, сфотографували, відпустили, – сумно жартує Антон Усов. – У багатьох рейтингах Україна посідає одне з останніх місць по боротьбі з корупцією. І роботи тут – неоране поле! Тому що, якщо є корупція, значить, немає верховенства права. І інвестор сюди не піде", – говорить представник ЄБРР.
Стан інвестиційного клімату, за словами Антона Усова, теж дуже тісно пов'язано з питаннями корупції і регулювання:
"Інвестклімат в Україні поки незадовільний. Права інвесторів, на жаль, аж ніяк не захищаються. Компанії, які здійснюють інвестиції, відчувають себе у нас в країні досить невпевнено. У держави до сих пір залишилися дуже серйозні важелі тиску на бізнес, і немає якогось неупередженого органу, який може цю ситуацію регулювати. Інститут бізнес-омбудсмена, який був недавно створений за участю ЄБРР, регулярно виявляє численні фактори неправомірного впливу на суб'єкти бізнесу. Статистика дуже неприємна, і я не можу сказати, що вона йде на спад", – говорить представник ЄБРР.
Крім того, Антон Усов висловив побоювання щодо того, що реформи в Україні можуть сповільнитися:
"Не дивлячись на те, що у нас є успіхи по окремих областях, на жаль, дуже багато питань залишаються невирішеними. І бажання щось змінювати, реформувати – воно неочевидно. Пару тижнів тому ЄБРР висловив побоювання, що успішне розміщення Україною єврооблігацій – вперше за докризового періоду! – може послабити бажання продовжувати реалізацію реформ. Адже міжнародні організації вкладали в Україну гроші під гарантію реформ, а тепер з'явилася можливість залучати гроші без зобов'язань здійснювати цю реформаторську роботу. Це кілька розхолоджує. Тому що ми так влаштовані: якщо дамоклів меч над нами не висить, ми починаємо працювати повільніше".
"По-старому все одно вже не буде"
І на завершення про те, чи можна було обійтися без таких болючих і дискусійних реформ.
"Наша країна потребує значних змін. Нам потрібно ще в багатьох сферах відійти від радянської системи і впровадити сучасну модель управління, прозору, ефективну і просту для сприйняття всіма громадянами. Така система зробила б неможливим зловживання владою і припинила б на корню прояви корупції. Це основне завдання уряду, яке, по суті, виконує рішення, прийняті громадянами на Майдані", – говорить віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
"Люди повинні зрозуміти одну важливу річ. Жити в парадигмі старої системи вже не вийде. Нехай навіть все залишиться по-старому – так, як раніше, вже ніколи не буде. Якщо нічого не змінювати, буде лише гірше й гірше. А ось реформи, які зараз розробляються, приймаються на законодавчому рівні і впроваджуються в життя, як раз дозволять уникнути погіршення ситуації", – упевнений перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефедов.
"Реформи зовсім не завжди спрямовані на те, щоб роздати людям нові гроші або полегшити їм пошук роботи. Реформи – це знаходження якогось балансу між нашими можливостями і системи, в якій ми живемо. Ми в багатьох сферах ще перебуваємо в" совку". Але поступово переходимо до інститутів, які наближаються до європейських", – вважає вчений-економіст, член-кореспондент АТН Олександр Пасхавер.
