Парамедик Андрій працює в складі запорізької мобільної бригади, яка виїжджає на місця прильотів
Андрій Грачов — парамедик та інструктор з особистої безпеки тренінгового центру ГУНП в Запорізькій області. З війною він стикнувся ще у 2017 році, коли брав участь в антитерористичній операції на Донбасі, а тепер працює в мобільних груп поліцейських-парамедиків, які першими прибувають на місця прильотів і надзвичайних подій у Запоріжжі та області. Його історію розповіли в пресслужбі поліції.
Читайте також: Рятував та евакуював людей — що згадують колеги про запорізького поліцейського, який загинув від російського авіаудару
Основні завдання парамедиків у таких бригадах — стабілізувати критичний стан людини та доправити її до найближчого медзакладу.
«Працюємо в екстремальних умовах. Зазвичай на прийняття рішень — лічені хвилини, а для цього потрібна швидка реакція, стресостійкість, фізична витривалість та доведені до автоматизму навички тактичної медицини», — розповідає Андрій.
Андрій Грачов згадує ситуацію, коли ворожий КАБ влучив по одній з вулиць Оріхова — це сталось у серпні 2023 року. Поруч був блокпост. У цей момент деякі мешканці як раз вертались до міста забрати деякі речі, а поліцейські перевіряли документи на блокпосту. Андрій з групою прибув за лічені хвилини. Поранених було багато, частина з них перебували у важкому стані.
«Я зразу кинувся до трьох людей, яких вибуховою хвилею відкинуло в сторону. Серед них був поліцейський вже без ознак життя, а поруч лежали бабуся з онуком. Накладаючи турнікети на кінцівки хлопця, я паралельно підтримував розмовний контакт із жінкою, вказуючи, щоб вона затисла рукою рану на своїй нозі. Тим часом я розрізав футболку юнака та став обробляти проникаючі рани живота. Його патріотичне татуювання – Герб України на всі груди – закарбувалось у моїй пам’яті», — згадує Андрій.
Під час надання допомоги ворог запустив по Оріхову ще 6 КАБів. Частина з них пролетіли у небі прямо над поліцейськими та пораненими людьми, проте допомогу ніхто не зупинив — треба було якнайшвидше евакуювати людей.
У листопаді минулого року Андрію вручили нагрудний знак «За відзнаку в службі». І одразу після урочистого зібрання він виїхав на бойове завдання. Тоді внаслідок ракетного удару по одному з населених пунктів загинули та були поранені мирні мешканці. До поліцейських звернулася жінка, благаючи допомогти її матері, яка самостійно не могла пересуватись. Тоді в будинку пенсіонерки розтрощило всі вікна, вціліло лише одне — у кімнаті, де перебувала жінка. Сама вона була неушкоджена, навіть зі стін та полиць не впала жодна ікона.
Коли обстріли у прифронтових населених пунктах вщухають, парамедики разом з іншими поліцейськими збирають інформацію про кількість людей та місця їх проживання, щоб одразу орієнтуватись де можуть бути постраждалі у разі обстрілів.
Між ротаціями Андрій постійно навчається, самовдосконалюється — не тільки сам, а й навчає колег новітнім методам тактичної медицини. Допомагають Андрію у його роботі дружина та їхній 8-місячний син Дамір. Батьки обрали символічне ім’я, адже зі старослов’янського це означає «буде мир».
Раніше ми також розповідали історію парамедикині Дар’ї Ножки, яка долучилась до новоствореної групи парамедиків. В будь-який момент вона готова виїхати на місце ворожих влучань, аби допомогти постраждалим. Дар’я працювала на місці влучання у багатоповерхівку на проспекті Соборному.
