Про село Новогреднєве Калинівської громади Бериславського району Херсонщини у різних довідкових джерелах пишуть, що кількість населення там – трохи більше 200 людей. Проте Наталія Муравчук, староста Благодатівського старостинського округу, на території якого розташоване Новогреднєве, каже, що вже давно у селі живе небагато людей. Зараз – 56.
Навіть війна істотно не вплинула на кількість населення. Хтось виїхав з села, хтось пішов воювати. На жаль, є й загиблі. Але натомість деякі мешканці зруйнованих сіл і небезпечних територій Херсонщини обрали новим місцем проживання саме Новогреднєве.
Засноване наприкінці XIX сторіччя, село протягом усієї своєї історії було місцем, де люди жили спокійно, розмірено, статечно. За це й любили свою малу батьківщину. І зараз Новогреднєве є уособленням такого життя, як це не дивно для теперішніх часів.
Риба є, рибалити нема кому
«Тут наші рибалки ловили коропів по 6-8 кіло, а товстолобів – до 20 кіло і більше», – розповідає Наталія Муравчук.
Ми підходимо до обладнаних на березі річки Інгулець місць для риболовлі. Питаємо старосту, чи вплинула війна на кількість риби в річці.
Річка Інгулець біля Новогреднєвого
«Вплинула. Раніше було більше риби. Рибалок також стало менше», – відповідає староста.
На березі бачимо рибалку – немолодого чоловіка.
«Рибінспекцію до вас привезли», – звертаючись до нього, жартує староста.
Рибалка, незадоволений фото- і відеозйомкою, каже: «Може, не треба знімати? Я не фотогенічний».
Та цікавість і бажання поспілкуватися з новими людьми беруть верх.
«Віктор», – представляється він.
