Рік болю, єдності та боротьби. 24 лютого росія вторглась на Україну і почалась повномасштабна війна. Життя змінилось у кожного українця. Як цей рік минув для мешканців Рівненщини, дивіться у спецрепортажі Іллі Томашевського.
24 лютого, 2023 рік. Рівне. Центр міста. Люди працюють, ходять по магазинам, займаються власними справами. Зараз, усі зуміли прилаштуватися до війни. Але рівно рік тому все було по-іншому.
Ранок повномасштабного вторгнення. Рівне, як і вся Україна в паніці. Усюди черги та затори. Однак в одному місці натовп — викликав захоплення.
Рівненщина активно взялася за оборону — набір в ЗСУ і ТрО. Почали встановлювати блокпости.
Рівняни занепокоїлись за власну безпеку і запасались зброєю.
Усі активно почали діяти. У Рівному волонтерили дорослі і малі. Робили коктейлі молотова, готували їжу, плели сітки, збирали допомогу та приймали переселенців.
Сили спротиву, заборона алкоголю, комендантська година та диверсанти — Рівненщина була напоготові. Однак 25 лютого ворог завдав перший ракетний удар по Рівненському аеропорту.
На щастя, тоді ніхто не постраждав. Але вже за кілька тижнів ворог знову атакував Рівненщину. 2 ракети влучили в Антопільську телевежу.
Усі активно збирають підписи про закриття неба, але це не допомагає. За два дні ракетний удар повторюється. Тепер по Сарнам.
А далі знову волонтерство, допомога, дерусифікація та відновлення економіки. Рівненщина — надійний тил. Після Великодня три російські ракети влучили в залізничну інфраструктуру на Здолбунівщині.
Далі удари по нафтобазам і дефіцит палива. Через це скорочується кількість рейсів і ускладнюється робота у багатьох сферах. Водії годинами чекають на АЗС, аби заправитися по талонам.
На Рівненщині тотальна зневага до усього російського. Життя змінюється і церкви переходять в ПЦУ з московського патріархату. А ворог продовжує атакувати. Окупанти поцілили ракетою у військовий об’єкт.
Кордон з Рівненщиною лишається непорушним. Бійці навчаються, а фортифікаційні споруди укріплюються.
Та попри готовність наших військових, ворог цілить по цивільним. Наприкінці червня стався черговий удар по Сарнам. З території білорусі прилетіли дві ракети і влучили у СТО, мийку та підприємство з ремонту автомобілів. Будівлі повністю зруйновані, 14 людей постраждали, четверо з яких загинули. Біля двох десятків приватних будинків пошкоджені.
Влітку Рівненщина продовжує допомагати іншим областям, волонтери роблять усе можливе і неможливе. Область готується до навчального процесу, йде підготовка укриттів. В той же час росія продовжує терор. На Рівненщині починається серія регулярних, фейкових замінувань. І ще один ракетний удар по Сарнам.
28 серпня 4 ракети влучили в об’єкт військової інфраструктури. У результаті пошкоджень зазнали кілька десятків приватних будинків, а також районна лікарня. На щастя, обійшлось без людських жертв.
А далі один з найважчих періодів війни для Рівненщини. Знову масштабні повітряні тривоги по всій країні, масований обстріл енергетичної інфраструктури і блекаут.
Та ми вистояли. Енергетики цілодобово відновлювали пошкодження і повертали у домівки світло. По області встановлювали пункти Незламності та обігріву.
За весь рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну повітряна тривога на Рівненщині тривала майже 15 діб. За рік російські війська завдали 18 ракетних ударів по території Рівненщини. Ми вистояли завдяки нашим Героям, які тримають оборону, виганяють ворога ціною власного життя.
Вічна слава Героям. Їх подвиг неоціненний. Кожен з нас усвідомлює ціну перемоги. Війна об’єднала нас, зробила сильнішими та не зупинила життя. Люди одружуються, народжують дітей, продовжують працювати. Усе заради ПЕРЕМОГИ.
