Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків і зборів (пункт 10.1 статті 10, підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПКУ), справляння якої здійснюється за місцезнаходженням земельних ділянок.
Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (пункт 286.2 статті 286 ПКУ).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 ПКУ).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83, далі – Декларація).
Декларації подаються до відповідного контролюючого органу по кожній територіальній громаді окремо за кожним кодом території територіальної громади за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) (далі – КАТОТТГ), повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташована(і) земельна(і) ділянка(и) (примітка 9 до Декларації).
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору код КАТОТТГ є обов’язковим реквізитом, оскільки є необхідним для адміністрування податку (підпункт 48.4 статті 48 ПКУ).
Якщо код КАТОТТГ (рядок 7 Декларації) містить помилку, то така Декларація не приймається, а платнику надсилається письмове повідомлення про відмову у прийнятті його декларації із зазначенням причин такої відмови (пункт 49.11 статті 49 ПКУ).
В такому випадку платник має подати «звітну» або «нову звітну» Декларацію за вірним кодом КАТОТТГ у порядку і строки, визначені ПКУ.
За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності платники податків або інші особи, що зобов’язані нараховувати та сплачувати податки і збори, притягуються до відповідальності, встановленої статтею 120 ПКУ.
Отже, платник плати за землю на виконання податкового обов’язку повинен своєчасно подавати Декларації, складені за формою, чинною на час її подання, яка повинна містити необхідні обов’язкові реквізити, що відповідають нормам та змісту плати за землю.
