Як саме ви робили пропозицію руки та серця? Або як саме вам освідчувалися у коханні?
Аліна, бухгалтер:
-Мій майбутній чоловік запропонував вийти за нього заміж майже буденно. Йшли разом увечері після зустрічі однокласників, то він і освідчився. Вірніше, про те що він мене кохає, я і так вже знала. А от пропозицію одружитися почула вперше, хоча і чекала її. Звичайно зраділа, бо саме цього я і прагнула.
Віктор, водій:
-Мабуть не я сам освідчився власній дівчині, а моя мама за мене це зробила. Ми зустрічалися вже цілий рік, і одного разу пішли разом до моїх батьків на день народження. Там лунали різні тости та побажання, і моя мати сказали щось на кшталт того, що ніяк не дочекається онуків, яких вона дуже хоче. Ну а я відгукнувся, сказавши що готовий, і хай моя дівчина виходить за мене заміж. Одразу все і вирішили.
Діна, студентка:
-Мені ще ніхто не освідчувався у коханні, якщо не рахувати дитячих записок у школі. Сподіваюсь, це колись відбудеться красиво і романтично.
Іван Григорович, пенсіонер:
-Зустрічався з дівчиною після школи, потім пішов в армію, листувалися з нею. Потім повернувся із армії, і в перший вечір запропонував їй вийти за мене заміж. Вона була згодна. Але довелося чекати ще півроку, аби владнати питання з роботою, навчанням та житлом.
Світлана, старша медсестра:
-Оскільки я одружена у другом шлюбі, то мені освідчувалися аж двічі. Перший, це був мій однокласник, дуже романтично, з віршами та свічками, але шлюб виявився невдалий. А другий шлюб починався із службового роману, із якого потім виріс громадянський брак, майже і слів освідчення не було, просто сказав «переїжджай до мене».
