Господарі на своїй землі: люди у глибинці вчаться самостійно вирішувати проблеми територій. Хотинська ОТГ: ставка на туризм
Успішний досвід розвитку Хотинської, Недобоївської, Усть-Путильської, Глибоцької громад Чернівецької області та Білоберізької громади Івано-Франківської області вивчали журналісти із семи областей України. Престур для 22 представників регіональних ЗМІ з Харківської, Чернігівської, Миколаївської, Херсонської, Івано-Франківської, Дніпропетровської, Запорізької областей організував Український кризовий медіа-центр у рамках Програми USAID DOBRE «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність». Журналісти відвідали громади, які спільно з Програмою USAID DOBRE працюють для створення комфортних умов та надання якісних послуг жителям. Кожна громада обрала свій шлях розвитку. Раніше ми познайомимо наших читачів з двома з них- Недобоївською та Глибоцькою громадами. А нині розкажемо про Хотинську ОТГ
Хотинська ОТГ: ставка на туризм
- Розробляючи стратегію розвитку нашої територіальної громади ми проаналізувати усі наявні історичні пам’ятки і зрозуміти, як можна їх ефективно використати. Хоч такий великий туристичий і об’єкт як Хотинська фортеця перебуває в управлінні державою, не варто забувати, що розташована вона саме на території нашої громади. Завдяки комплексному підходу та синергії зусиль місцевої влади, науковців, представників бізнесу, експертів, із залученням активних мешканців громади та центральних органів виконавчої влади можна розвивати як туристичні продукти, так і супутні послуги навколо цієї історичної пам’ятки, – відмітила Любов Петрова, начальниця відділу економічного розвитку та міжнародного співробітництва Хотинської міської ради. За її словами, щороку близько 100 тисяч туристів відвідує фортецю, проте допоки у саме місто ніхто не заїжджає.
- Хотинська фортеця – основний туристичний магніт громади. Навколо неї розбудовуємо туристичні маршрути. За ініціативи голови громади Андрія Дранчука створено КУ «Агенція розвитку міста»Хотинської міської ради – для налагодження комунікації та синергії з державним історико-архітектурного заповідником Хотинська фортеця. І налагодити співпрацю так, щоб це приносило користь не тільки державі, як плата за вхід туристів, а і сприяло економічному розвитку нашої громади. Ми намагаємося співпрацювати із іншими громадами, зокрема за кордоном та створюємо міжмуніципальні туристичні маршрути. За спияння Програми USAID DOBRE у нас з’явилася і міжобласна співпраця. Ми почали бомбардувати приватні, державні і міжнародні організації з метою отримання грантових коштів – не потрібно зациклюватися на чомусь одному, а шукати різні можливості для розвитку, – зазначила Любов Петрова.
Громада у співпраці з керівництвом державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» розбудували подієвий туризм та планують подальший спільний розвиток громади.
Тому під час нещодавнього масштабного святкування 400-річчя вікопомної Хотинської битви організували атракції та торговельні місця не тільки безпосередньо на території фортеці, але й на території міста.
Втім, Хотин – це не тільки відома фортеця XIII століття. Саме містечко вражає широкими вулицями і великою кількістю зелених насаджень. На березі Дністра тут створено унікальний приватний дендропарк, у якому понад 1000 рослин, дерев, кущів з усього світу. Власник парку – Віталій Чинчик, людина з душею поета, може годинами розповідати про свої рослини. До речі, дерева і кущі, вирощені Віталієм, почали висаджувати і на вулицях Хотина. Тут таки прагнуть відновити давню славу міста, яке колись називали місто-парк.
А ви знаєте, що у Хотині вже у 1472 році вперше в Україні готували і пили першу каву, за два століття до того, як її полюбили у Європі. Тут вже знають, як використати цей факт для промоції громади. А ще у планах виробництво сувенірів (майстрів та майстринь вистачає), бо поки сюди їх везуть з Китаю. А спільно з Програмою DOBRE громада встановить красиві торгові павільйони, щоб було де реалізувати і сувеніри, і каву.
І ще трохи про найперше, найбільше …. У центральному сквері Хотина – встановлена найдовша лавка в Україні, ну, вона, справді, довга – 30 метрів! І годинник 19 століття, який нагадує містянам і гостям про час і зачаровує українськими мелодіями.