Європейський Союз продовжує робити все можливе для того, щоб зменшити тиск на навколишнє середовище. Одними з основних факторів впливу на забруднювачів виступають фінансові механізми та система квот.
14 липня цього року Європейська комісія опублікувала довгоочікуваний проєкт Регламенту про запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (МВКІ).
Механізм вуглецевого коригування імпорту Єврокомісія презентує як один з ключових елементів політики «Європейський зелений курс». Його завдання – захистити майбутні й дуже недешеві «завоювання» європейської економіки у сфері зниження парникових викидів від «недобросовісної» конкуренції товарів з країн з меншими, як вважають у Брюсселі, кліматичними амбіціями.
Уже відомий перелік товарів «першої хвилі», при імпорті яких на внутрішній ринок ЄС Європейська комісія планує поширити МВКІ. До нього входять: залізо, чавун, сталь та широка низка продукції з них, включаючи труби, цемент, мінеральні добрива та електроенергію.
Єврокомісія не приховує: перелік товарів буде розширюватися, щоб охопити інші категорії товарів як первинного ступеня обробки, так і більш складні товари, щоб посилити ефективність цього інструменту в стимулюванні обмежень викидів та мінімізувати спотворення на ринку.
За оцінками аналітиків, лише для металургії щорічні втрати експортерів, за умови збереження цін на квоти викидів в Європейській системі торгівлі викидами на рівні 60 євро за тонну можуть складати від 500 до 800 млн євро (залежно від обраного формату МВКІ).
Перераховані механізми Єврокомісія збирається застосувати починаючи з 2023 року. Українські виробники чорних металів мають час для того, щоб модернізувати природоохоронну інфраструктуру та знизити викиди, інакше їх продукція стане неконкурентоспроможною на європейському ринку. За понадлімітні викиди шкідливих речовин виробникам прийдеться платити, а це призведе до зростання ціни реалізації продукції на ринках ЄС.
Економіст
