15.02.2024 09:11
Масові протести європейських фермерів проти імпорту в Євросоюз української агропродукції поставили перед керівництвом ЄС складне питання: як зберегти поставки з України і не дратувати місцевих виробників. Для цього в червні 2024 року планується ввести квоти на чутливі для європейських фермерів товари: цукор, м’ясо птиці (переважно курятину) і яйця. Про це повідомляє Delo, пише agronews.ua.
Українські виробники від цього не в захваті. Вони і так потерпають від війни та порушення логістичних ланцюжків, а тепер змушені шукати альтернативні ринки для збуту продукції.
Європейський АПК турбує конкуренція з боку української сільгосппродукції, це стосується як динаміки росту імпорту, так і порівняно невисоких цін на українські товари. Під тиском страйкуючих фермерів ЄС вже ввів обмеження на імпорт українського зерна, залишивши лише можливість його транзиту через територію Євросоюзу.
Місцеві виробники також висловили невдоволення ростом пропозиції з боку української агропродукції: проти ввезення цукру і курятини протестують французи, поляки вимагають ембарго на цукор з України.
Ріст імпорту до ЄС української агропродукції в 2022-2023 роках пояснюється тимчасовою відміною з 2022 року імпортних квот і мит для підтримки економіки України в умовах повномасштабної війни з РФ.
Режим безмитної торгівлі Євросоюзу з Україною наразі діє, і діятиме до 6 червня. Учасники ринку очікують, що він буде продовжений до середини 2025 року, але з обмеженнями для цукру, курятини, курячих яєць і яєчних продуктів.
Інститут аграрної економіки підрахував, що поставки вітчизняної сільгосппродукції до ЄС в 2023 році досягли $12,6 млрд, що на 3,8% менше рекордного показника 2022 року у $13,1 млрд.
Вже кілька років поспіль ЄС виступає головним ринком для збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України, серед яких і товари, на які можуть бути введені квоти. За результатами минулого року їх частка в загальному експорті з України наступна:
- яєчні продукти — 91%;
- цукор і цукрові кондитерські вироби — 82%;
- яйця — 66%;
- м’ясо птиці — 41%.
Європейський ринок залишається визначальним для формування доходів українського АПК, він характеризується меншими ризиками і доступнішою логістикою в порівнянні з країнами Азії та Африки.
Хоча для України ринок ЄС є ключовим, українська продукція становить лише невелику частку від загального європейського споживання — частка української продукції м’яса птиці в ЄС становить 1,6%, а яєць — 0,8%. Фактично, український виробник не впливає на європейський ринок, зазначає виконавчий директор спілки “Союз птахівників України” (СПУ) Сергій Карпенко.
Європейська комісія 31 січня 2024 року опублікувала проект регламенту щодо продовження на рік (з 6 червня 2024 року по 5 червня 2025 року) торговельних преференцій для України. Організація планує не повертати квоти, які діяли до повномасштабної війни з РФ, а ввести механізм захисту від значних обсягів українського імпорту.
“Для найбільш чутливих продуктів — м’яса птиці, яєць і цукру, передбачено екстрене гальмування, яке стабілізувало б імпорт на рівні середніх обсягів імпорту в 2022 і 2023 роках. Це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищить ці обсяги, мита будуть повторно введені, щоб обсяги імпорту суттєво не перевищували показники попередніх років”, — пояснюється в постанові.
Сергій Карпенко пояснює, що в разі прийняття проекту постанови механізм “екстренного гальмування” буде мати наступний вигляд: якщо у період з 6 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року кумулятивні обсяги імпорту яєць, м’яса свійської птиці чи цукру з початку 2024 року досягнуть відповідного середнього арифметичного обсягів імпорту у 2022 та 2023 роках, Єврокомісія повинна протягом 21 дня:
- запровадити до 31 грудня 2024 року для відповідного продукту “довоєнну” тарифну квоту, яка діяла до моменту лібералізації торгівлі;
- запровадити з 1 січня 2025 року тарифну квоту, яка дорівнює п’яти дванадцятим цього середнього арифметичного значення, або відповідну тарифну квоту, яка діяла до моменту лібералізації торгівлі, виходячи із більшого за обсягом показника.
Таким чином, в 2024 році у України є шанс “відкотитися” в обсягах поставок до ЄС цих продуктів на рівень “довоєнних” квот, якщо за друге півріччя обсяги перевищать середні показники за 2022 і 2023 роки. Різниця між нинішнім режимом торгівлі без квот і з квотами рівня 2021 року досить суттєва:
Станом на сьогодні ще достеменно невідомо, який саме обсяг продукції буде вважатись середнім значенням за 2022/2023 роки, підкреслює голова асоціації. Він залежить від бази обчислення, яку Єврокомісія використає для проведення розрахунків, тому зараз СПУ не може назвати точні обсяги квоти.
Виробництво і експорт цукру обліковується за маркетинговими роками (МР), з вересня по серпень, нагадує тимчасовий виконувач обов’язків голови асоціації “Укрцукор” Назар Михайловин. Експорт цукру з України в ЄС в 2023/2023 МР склав 415 тис. тонн, тоді як квота на 2021 рік – 20,7 тис. тонн.
Цукровики вже орієнтовно знають, що Єврокомісія дозволить Україні ввезти в 2024 році до 320 тис. тонн цукру, зазначає експерт. Загалом, його виробники і Мінагрополітики домовились не відправляти до ЄС в 2023/2024 МР більш ніж 650 тис. тонн цукру, і цей об’єм планується повністю відвантажити до кінця червня, за два місяці до закінчення МР.
Він додає, що у 2023-2024 виробничому році українські цукрові заводи отримали 1,8 млн т цукру при внутрішньому споживанні близько 950 тис. тонн.
Запропоноване Єврокомісією рішення значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022-2023 років, підкреслює Сергій Карпенко. Хоча проект регламенту ще розглядатиме Європарламент та Рада міністрів ЄС, сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці і яєць, мабуть, не варто. Європейські аграрні асоціації і фермери, ймовірно, “протиснуть” це рішення шляхом страйків, перекриттям європейських шляхів і пунктів перетину кордону з Україною.
Введення квот матиме важливе значення для подальшого розвитку галузі птахівництва, торговельного балансу та макрофінансової стабільності України на найближчі роки.
“Завдяки, в тому числі, лібералізації торгівлі з країнами ЄС, Україні вдалося зберегти існуючі обсяги виробництва м’яса птиці і відновити виробництво яєць, яке суттєво скоротилося в 2022 році”, – зазначає Сергій Карпенко.
Ринок ЄС також важливий для України, оскільки він дав можливість компенсувати зниження внутрішнього споживання в Україні і експортувати надлишки продукції до європейських країн, де кількість споживачів збільшилась за рахунок міграції українців.
Тому в разі затвердження таких умов торгівлі на 2024-2025 роки, виробники змушені будуть або скорочувати виробництво, або збільшувати експорт на неєвропейські ринки, констатує експерт. На сьогодні це є вкрай складним завданням через складну і дорогу логістику.
Але навіть в умовах майбутніх квот птахівники розглядають зменшення обсягів виробництва і поголів’я як крайній крок.
Схожа ситуація і цукровиків – в разі обмеження продажу українського цукру до ЄС виробники шукатимуть ринки збуту в Азії і Африці, зазначає Назар Михайловин. Наразі ще немає точної інформації, чи буде скорочуватися виробництво цукру в Україні, чи закриється частина цукрозаводів, та які саме підприємства в зоні ризику.
Цукровики спільно з профільним міністерством працюють над відкриттям в Одесі контейнерних перевезень цукру морем, за аналогічним “зерновому коридору” маршрутом.
“У нас і зараз відбуваються відвантаження в Китай і країни Африки, наприклад, в Камерун, але через порти інших країн. Це може бути або Гданськ, або через Румунію, або через Болгарію. Але тоді дуже висока ціна на логістику”, – говорить Назар Михайловин.
Велика проблема для експортерів — як зацікавити іноземні компанії відправляти свої судна-контейнеровози в порти Великої Одеси. Це суттєво збільшило б обсяги експорту та підвищило б конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках. Але для цього має відповідним чином працювати страхування ризиків для них.
Також європейський ринок зазвичай є преміальним, і перенаправляючи цукор до інших регіонів варто закладати ціни, на 10-15% нижчі від європейських, зазначає очільник “Укрцукру”.
Також галузь турбують інші фактори, що негативно впливають на товарообіг — блокування прикордонних пунктів на межі з Україною, а також безпекова ситуація на півдні Червоного моря, коли через атаки торгових суден збільшились тривалість доставки та вартість фрахту, підкреслює Сергій Карпенко.
Виходячи з контексту можливих обмежень експорту до країн ЄС, вже зараз потрібно налагоджувати торгівельні зв’язки з споживачами на інших ринках.
