Автор: Сергій Гузь.
Уряд каже, що багаті користуються перевагами, але бідні люди, ймовірно, втратять найбільше
Український уряд розглядає можливість підвищення споживчих цін на електроенергію, що може посилити фінансовий тиск російської війни на простих українців, пише британське видання openDemocracy.
Низка варіантів від уряду
Згідно з недавнім дослідженням Світового банку, скасування субсидій на рахунки за електроенергію – форму захисту від бідності під час війни – може збільшити фінансові потреби українців на 750 мільйонів доларів США (приблизно на 28,5 мільярдів гривень).
Але тепер низка факторів, включаючи вимоги Міжнародного валютного фонду, атаки Росії на енергетичну структуру та дорогі зобов’язання держави щодо підтримки виробників зеленої енергії, означає, що адміністрація Володимира Зеленського вважає можливим підвищення споживчих цін наприкінці травня.
У зв’язку з тим, що з’явилися припущення, що уряд підніме ціни протягом кількох днів, прем’єр-міністр Денис Шмигаль у минулий вівторок заявив, що старі тарифи триватимуть ще місяць.
Урядовці кажуть, що вони розглядають низку варіантів – від поступового «пом’якшення економічних наслідків» для споживачів до більш «радикальних» варіантів.
«Підтримуючи [субсидований споживчий] тариф, держава субсидує кожну кіловат-годину, незалежно від рівня доходів споживачів», — сказав старший урядовий радник Юрій Бойко в нещодавньому інтерв’ю, зазначивши, що держава витрачає 140 мільярдів гривень на рік на ці субсидії.
Вторгнення Росії в Україну вже призвело до падіння доходів і втечі мільйонів людей з країни. Щонайменше 24% населення зараз живе менш ніж на 6,85 долара на день в результаті вторгнення, повідомив Світовий банк у березні.
Чиновники кажуть, що найбагатші домогосподарства країни користуються перевагами субсидованих цін. Але насправді зростання цін, ймовірно, вплине на тих, хто зіткнувся з економічною кризою, викликаною російським вторгненням.
Високі ціни
За останнє десятиліття ціни на енергоносії в Україні зросли в сім разів – і стали частим джерелом занепокоєння громадськості. Після Революції Гідності 2014 року уряд був змушений підвищити споживчі ціни в рамках фінансової угоди з МВФ.
Так, якщо у 2012 році мінімальна ціна за кіловат-годину для споживачів становила 0,22 гривні, то з 2017 року – 1,44 гривні.
Завдяки державним субсидіям, українці платять одні з найнижчих цін у Європі за електроенергію – але це також одна з найбідніших країн Європи, і тепер економіка зруйнована російським вторгненням.
Згідно з нещодавньою оцінкою потреб Світового банку, загальна енергетична субсидія в Україні «зменшує втрати, які накопичуються в системі соціального захисту, переносячи їх на енергетичний сектор».
Сьогодні українські урядовці обґрунтовують підвищення цін тим, що багатші члени суспільства споживають надто багато електроенергії – і тому забирають такі необхідні державні кошти.
Водночас чиновники з уряду, Міненерго та державного енергетичного регулятора стверджують, що субсидовані споживчі ціни в Україні не відображають собівартості виробництва та транспортування енергії.
«Ті, хто може платити, повинні платити, а компанії повинні продавати свою продукцію за справедливою ціною і мати стимули для збільшення виробництва електроенергії, газу та нафти», – сказав заступник голови Офісу Президента України Ростислав Шурма.
Шурма зазначив, що від зростання цін «не повинні страждати громадяни, які потребують допомоги». «Держава повинна допомагати їм цілеспрямовано», — сказав він, припустивши, що держава може запропонувати повну або часткову компенсацію вразливим верствам населення.
Хоча статистичних даних про споживання енергії в Україні за воєнний час немає, офіційні дані за перше півріччя 2021 року свідчать про те, що на «середній сегмент» побутових споживачів електроенергії ляже основний тягар вищих цін, якщо їх запровадять.
Ці дані показують, що найзаможніший сегмент українських споживачів становить близько 0,6% домогосподарств (0,1 млн із 17 млн домогосподарств). Ця група використовувала понад 15 000 кіловат-годин на рік до повномасштабного вторгнення Росії, або 7,6% усієї спожитої електроенергії.
Група, що споживає менше ніж 1000 кіловат-годин на рік (менш як 100 кіловат-годин на місяць) є найбільшою – 49% усіх домогосподарств, які споживають лише 11,4% електроенергії.
Нарешті, приблизно 81% усієї електроенергії споживається рештою 50% домогосподарств, яких можна класифікувати як середніх споживачів – і вони найбільше виграють від субсидованих цін. Навряд чи вони виграють від зменшення державної підтримки, коли уряд підніме ціни, оскільки субсидії обмежені приблизно 160 кіловат-годинами на місяць для сім’ї з трьох осіб.
«Звичайно, коли йде війна і людям так важко жити, уряду важко прийняти рішення про підвищення тарифів [на енергію], яке стосується 40 мільйонів наших громадян», – сказав Шурма.
Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України, вважає, що більшість споживачів будуть платити за новими тарифами на електроенергію, але підвищення цін призведе до того, що у людей з’являться борги за інші комунальні послуги.
«Українцям швидко відключають світло [якщо вони перестають платити], тому вони будуть платити за нього справно, а натомість нарощувати борги за тепло чи гарячу воду, як це було останні шість-сім років», — сказав Попенко.
Як забезпечують низькі ціни?
Низька ціна на електроенергію для українців зумовлена постановою уряду від червня 2019 року.
Постанова дозволила стримати зростання цін на електроенергію для побутових споживачів через «спецобов’язки», покладені на державні енергетичні компанії «Енергоатом» (АЕС) та «Укргідроенерго» (ГЕС).
Згідно з цими спецзобов’язаннями, “Енергоатом” має продавати електроенергію по 0,15 гривні за кіловат, а “Укргідроенерго” – по 0,01 гривні за кіловат. Потім державна енергетична компанія під назвою «Гарантований покупець» купує його за цими цінами та продає на оптовому ринку для постачання населенню.
Зелені тарифи
Окрім критики, що субсидії не відображають справжню вартість енергії в Україні, пропоноване підвищення цін зумовлене кількома іншими факторами.
По-перше, російські ракетні атаки, націлені на критично важливу інфраструктуру України, завдали великої шкоди виробникам і постачальникам енергії, і в результаті для підготовки до наступного зимового опалювального сезону потрібно щонайменше 40 мільярдів гривень.
Приблизно 20% українських сонячних електростанцій і майже 80% вітроелектростанцій знищено, частково чи повністю, або зараз знаходиться на окупованій території. Запорізька АЕС забезпечувала 46% атомної енергії України, але зараз окупована Росією
По-друге, на український уряд тиснуть зобов’язання, взяті в рамках нещодавньої позики МВФ на суму 15,6 мільярда доларів США (близько 12,5 мільярдів фунтів стерлінгів), яка включає підвищення тарифів на газ і електроенергію для забезпечення життєздатності державних виробничих і транспортних компаній. Уряд також пообіцяв МВФ не друкувати гроші через НБУ для покриття витрат, спричинених війною.
По-третє, історичне зобов’язання української держави щодо субсидування відновлюваної енергетики призвело до великих поточних боргів, у тому числі перед іноземними інвесторами.
«Зелений тариф» у країні було запроваджено 15 років тому, і в результаті близькі соратники тодішнього президента Віктора Януковича почали інвестувати значні кошти в зелену енергетику за схемою, яку багато хто вважав корупційною.
По суті, український уряд погодився субсидувати приватних виробників сонячної та вітрової енергії, а заводи, створені деякими з найбагатших людей країни, безпосередньо отримали вигоду від субсидій на зелену енергію.
Водночас українські та іноземні компанії також скористалися перевагами щедрих тарифів, оскільки вони нарощували потужності країни з відновлюваної енергетики, і тепер мають значні борги від державних компаній.
«Серед цих інвесторів є як іноземні компанії, так і українські політики та «колишні» олігархи», – сказав Олег Попенко з Союзу споживачів комунальних послуг України, який стверджує, що борги країни за зелену енергетику сприяють зростанню споживчих цін.
«Окремо є група іноземних інвесторів, які заручилися підтримкою в своїх країнах на найвищому рівні», — сказав Попенко.
Щоб знайти стабільне джерело грошей для оплати «зеленого тарифу», який надавав субсидії виробникам «зеленої» енергії, уряд зобов’язав дві державні компанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго» продавати ще більше електроенергії, виробленої в рамках «покладених спеціальних обов’язків» понад необхідне для постачання електроенергії населенню.
Потім державне підприємство «Гарантований покупець» перепродає цю енергію за ринковими цінами, компенсуючи частину витрат «зеленого тарифу».
Державна компанія «Укренерго» також субсидує зелений тариф, сплачуючи плату з транспортних витрат компанії «Гарантований покупець». Станом на квітень 2023 року Укренерго винне виробникам відновлювальних джерел енергії (сонячні, вітрові, біогазові та гідроелектростанції) – 16 мільярдів гривень.
З настанням літнього періоду платежі за «зеленим тарифом» зростуть ще більше, оскільки збільшується сезонне виробництво електроенергії сонячними електростанціями, як промисловими, так і тими, що є у населення.
У цій ситуації уряд має мало часу на пошук альтернативних рішень і стоїть перед вибором між погіршенням становища справжніх інвесторів у зелену енергетику, відновленням пошкодженої енергетичної інфраструктури та інтересами побутових споживачів.
За словами Юрія Бойка, радника прем’єр-міністра, уряд розглядає різні варіанти. «Найрадикальніший [варіант] передбачає запровадження повних ринкових цін на енергоносії. Інші – це графіки підвищення цін, щоб пом’якшити економічні наслідки для споживачів, – сказав він. – З мого боку, чим більш радикальний варіант ми приймемо, тим швидше [український енергетичний] ринок побачить інвестиції».
