Кількість таких проваджень зростає четвертий рік поспіль, а за дев’ять місяців поточного року їх майже стільки ж, скільки за весь 2025-й
- Посилання скопійованоlink copied
Кількість банкрутств фізичних осіб зростає четвертий рік поспіль
В Україні продовжує збільшуватися кількість судових проваджень щодо неплатоспроможності громадян.
За даними Верховного Суду, протягом перших дев’яти місяців 2026 року господарські суди відкрили 1293 відповідні справи.
Порівняно із січнем–вереснем 2025 року показник зріс на 37%.
Після скорочення кількості таких проваджень у 2022 році їхня кількість щороку збільшується.
Для порівняння, за весь 2025 рік у справах про банкрутство фігурували 1348 українців. Отже, лише за три квартали 2026 року кількість нових проваджень уже досягла приблизно 96% минулорічного річного показника.
Водночас результат дев’яти місяців 2026 року на 40% перевищує кількість справ за весь 2024 рік.
Загалом, за даними Опендатаботу, із 2021 року неплатоспроможними визнали 5014 українців.
Варто враховувати, що відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не тотожне остаточному визнанню особи банкрутом. Це різні стадії судової процедури, які мають окремі правові наслідки.
Жінки вперше випередили чоловіків за кількістю справ про банкрутство
У 2026 році змінилася гендерна структура громадян, щодо яких відкривають провадження про неплатоспроможність.
За дев’ять місяців серед боржників зафіксували 685 жінок та 608 чоловіків.
Таким чином, частка жінок становила приблизно 53%, тоді як чоловіків — 47%.
У 2025 році співвідношення було протилежним: чоловіки становили 51% учасників відповідних проваджень.
Водночас статистика не пояснює причин зміни цього співвідношення та не дозволяє робити висновок про те, що жінки загалом мають вищий ризик неплатоспроможності.
Для такого висновку необхідно було б додатково враховувати структуру заборгованості, доходи, кількість позичальників та інші соціально-економічні показники.
Дві третини боржників — українці віком від 25 до 45 років
Найбільшу частку серед громадян, які фігурують у справах про неплатоспроможність, становлять люди працездатного віку.
За даними дослідження, 876 осіб, або майже 68% від загальної кількості, належать до вікової групи від 25 до 45 років.
Ще 304 особи старші за 45 років, що становить приблизно 24%.
Найменша група — громадяни віком до 25 років. За дев’ять місяців 2026 року таких було 113, або майже 9%.
При цьому наймолодшому боржнику, щодо якого зафіксовано відповідну справу, лише 20 років, а найстаршому — 77.
Отже, процедура неплатоспроможності стосується не лише людей старшого віку або тих, хто має багаторічні кредитні зобов’язання, а й молодих громадян.
Водночас наведені дані не містять інформації про причини виникнення боргів у різних вікових категоріях.
Найбільше справ про банкрутство відкривають у Києві та Київській області
За регіональним розподілом найбільшу кількість проваджень щодо неплатоспроможності фізичних осіб зафіксували в судах столиці.
Протягом дев’яти місяців 2026 року в Києві відкрили 228 таких справ.
На другому місці Київська область, де зареєстрували 130 проваджень.
Третю позицію посіла Львівська область зі 109 справами.
Разом на Київ, Київщину та Львівщину припадає 467 проваджень, або понад 36% загальної кількості в Україні.
Водночас у деяких регіонах кількість справ зменшилася.
Зокрема, у Вінницькій області показник скоротився із 77 до 63 справ, в Одеській — із 68 до 64, а в Миколаївській — із 16 до 11.
Таким чином, загальноукраїнська тенденція до зростання кількості проваджень супроводжується різною динамікою в окремих областях.
При цьому кількість справ у регіоні не обов’язково відображає рівень закредитованості його населення, оскільки на статистику можуть впливати чисельність мешканців, доступність юридичної допомоги та інтенсивність звернень до суду.
Що означає процедура банкрутства фізичної особи в Україні
Процедура неплатоспроможності фізичних осіб регулюється Кодексом України з процедур банкрутства та дозволяє громадянам, які не можуть виконувати свої грошові зобов’язання, звернутися до господарського суду для врегулювання боргів.
На відміну від банкрутства юридичних осіб, провадження щодо неплатоспроможності фізичної особи відкривається за заявою самого боржника.
Після відкриття справи суд запроваджує передбачені законодавством процедури, спрямовані на врегулювання заборгованості.
Одним із можливих варіантів є реструктуризація боргів, яка передбачає погодження плану погашення з урахуванням фінансових можливостей боржника.
Якщо реструктуризація не дає результату або законні підстави для її реалізації відсутні, суд за передбачених Кодексом умов може перейти до процедури погашення боргів і визнати фізичну особу банкрутом.
При цьому не всі зобов’язання можуть бути списані після завершення процедури. Законодавство передбачає окремі категорії боргів, від яких фізична особа не звільняється, зокрема певні особисті зобов’язання.
Також процедура передбачає перевірку майнового стану боржника, його доходів, активів та добросовісності поведінки.
Отже, банкрутство фізичної особи не означає автоматичного списання всіх боргів після подання заяви до суду.
Чому зростання кількості проваджень не завжди означає погіршення платоспроможності
Збільшення кількості справ про неплатоспроможність може бути пов’язане з різними чинниками, зокрема фінансовими труднощами громадян, накопиченням боргових зобов’язань та поширенням практики використання судових механізмів їх урегулювання.
Однак сама статистика відкритих проваджень не дозволяє визначити, який саме чинник став визначальним у 2026 році.
Зростання кількості звернень може також свідчити про те, що більше громадян дізнаються про передбачені законодавством можливості реструктуризації та врегулювання боргів через господарський суд.
Для оцінки реального масштабу проблеми необхідно додатково аналізувати кількість завершених процедур, результати реструктуризації, обсяги заборгованості та частку боржників, яких суди остаточно визнали банкрутами.
Водночас показник у 1293 нових провадження за дев’ять місяців свідчить про зростання практичного значення інституту неплатоспроможності фізичних осіб в Україні.