Однією з найбільш обговорюваних на фінансовому ринку новин у вівторок став гучний заклик деяких банків прикрити урядову кредитну програму «5-7-9%». Рік тому її ініціював Президент, а реалізував Кабмін через свій Фонд розвитку підприємництва. За цей час було видано 21,5 тис. кредитів на загальну суму 56,7 млрд грн.
А тепер в ЗМІ було опубліковано лист голови Форуму провідних міжнародних фінансових установ Олександра Пісарука (також він очолює Райффайзен Банк Аваль) на ім’я голови Нацбанку Кирила Шевченка з ініціативою щодо прикриття програми. Якщо бути точним, то пропозиція звучить так: «банківське співтовариство вважає за необхідне перейти до поступового обмеження реалізації програми «Доступні кредити 5-7-9%», починаючи з четвертого кварталу 2021 року і подальшого припинення або діючої трансформації існуючої з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів».
Головний аргумент Пісарука — велика частина пільгових кредитів для бізнесу видається не під нові проекти, а як рефінансування (щоб перекрити раніше видані більш дорогі кредити) і як антикризові для боротьби з наслідками коронокризиса. Зовсім трохи позик видається з інвестиційною метою, тобто під відкриття/розвиток нових виробництв і бізнесу.
Структура виданих кредитів на 56,7 млрд грн наступна:
на 28,9 млрд грн — антикризові кредити;
на 20,5 млрд грн — рефінансування;
на 7,3 млрд грн — під капітальні інвестиції.
У Кабміні уточнили, що головними отримувачами пільгових позик стало сільське господарство (45%), за ним йде торгівля і виробництво (25%), а далі переробка (17%) — такі ось три стовпи. А в регіональному розрізі більшість кредитів довелося на Львівську, Харківську та Київську області.
Ініціатива по прикриттю кредитної програми не отримала широкої підтримки в фінансовому співтоваристві.
«Вперше держава надала реальну підтримку підприємцям через незалежний і ефективний механізм банківської системи, виключила корупцію, забезпечила доступність допомоги і стимулювала розвиток сегмента МСБ. Завдяки програмі» 5-7-9%», вперше за багато років, в Україні відзначено значне зростання кредитних портфелів МСБ, що означає зростання бізнесу в цьому сегменті клієнтів і поступове виведення його з тіні», — заперечив публічно керівник дирекції по роботі з бізнес-клієнтами Приватбанку Євген Заиграев.
У той же час неофіційно його колеги визнавали, що урядова програма «5-7-9%» потребує перегляду критеріїв і спрощення вимог до бізнесу. Плюс багато говорили про необхідність зниження ставок. Адже ринкові ціни на банківські кредити просіли до 10-11%, тому урядову пропозицію в 9% річних більше не здається бізнесу таким же фантастичним, як рік тому.
Треба сказати, банкірів почули. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що програму «5-7-9%» не згорнуть, а допрацюють, хоча не уточнив, коли зміни будуть представлені громадськості нові критерії. «Ми працюємо, щоб оновити програму і підтримати бізнес, який цього потребує», — запевнив він.
У той же час фінансисти відзначили і політичний підтекст публічної заяви Олександра Пісарука.
Олександр Писарук видав свою ідею про закриття кредитної програми не від очолюваного ним Райффайзен Банку Аваль, який акціонери, мабуть, забороняють вплутувати в політичні скандали. А від Форуму провідних міжнародних фінансових установ — це навіть не банківська асоціація, а всього лише дискусійна платформа. Причому, в її склад входять 12 банків з іноземним капіталом, більшість з яких не брали участі в урядовій програмі «5-7-9%», і не заявляли про плани в неї увійти:
1. Сітібанк;
2. Дойче Банк ДБУ;
3. ІНГ Банк Україна;
4. ПроКредит Банк;
5. СЕБ Корпоративний Банк;
6. УкрСиббанк;
7. Правекс-Банк;
8. Піреус Банк МКБ;
9. Альфа-Банк;
10. Кредитвест Банк;
11. Креді Агріколь Банк;
12. УкрСиббанк.
