Превентивна реструктуризація задумана як механізм, що дозволяє запобігти банкрутству підприємств і забезпечити фінансову стабільність бізнесу, насамперед малого, мікро- та середнього
- Посилання скопійованоlink copied
3 березня 2026 року виповнився рівно рік із моменту запуску в Україні першої процедури превентивної реструктуризації. Саме 3 березня 2025 року Господарський суд міста Києва відкрив таку процедуру у справі столичного ТРЦ «Гулівер».
Про це нагадав партнер ARIO, член Ради арбітражних керуючих м. Києва Андрій Филик під час виступу на XI Форумі з реструктуризації та банкрутства, де представив спеціальну доповідь про особливості застосування цього правового інституту.
Андрій Филик
За словами експерта, превентивна реструктуризація задумана як механізм, що дозволяє запобігти банкрутству підприємств і забезпечити фінансову стабільність бізнесу, насамперед малого, мікро- та середнього. На відміну від досудової санації, яка так і не стала поширеним інструментом у практиці, новий механізм потенційно може бути більш ефективним способом врегулювання боргів між сторонами.
Филик навів статистику застосування попереднього інструменту — досудової санації. За майже п’ять років дії Кодексу України з процедур банкрутства було оприлюднено 77 унікальних оголошень про проведення зборів кредиторів щодо затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Господарські суди винесли 39 ухвал про прийняття до розгляду відповідних заяв, однак фактично затверджено було лише 8 планів, які не були скасовані в апеляційному чи касаційному порядку.
Водночас за перший рік дії процедури превентивної реструктуризації в Україні вже налічується 9 справ.
Інструмент компромісу між боржником і кредитором
Експерт підкреслив, що новий інститут розрахований на баланс інтересів обох сторін.
«У процедурі превентивної реструктуризації дійсно багато позитивних моментів як для боржників, так і для кредиторів щодо можливості врегулювання заборгованості або убезпечення від виникнення певної заборгованості в майбутньому. Це продукт для двох сторін — як для боржника, так і для кредитора», — зазначив Андрій Филик.
Він пояснив, що для входження у процедуру боржник повинен діяти добросовісно та не зловживати правом на отримання мораторію, який тимчасово зупиняє відкриття процедури банкрутства, стягнення боргів чи звернення стягнення на предмет іпотеки. Мета процедури — знайти компроміс між сторонами, домовитися з кредиторами та погасити або попередити виникнення заборгованості.
Переваги нового механізму
Серед ключових переваг превентивної реструктуризації доповідач назвав можливість збереження функціонуючого бізнесу, що позитивно впливає не лише на фінансовий стан боржника, а й на економічну стабільність у ширшому середовищі.
Також процедура дозволяє мінімізувати фінансові витрати, адже значною мірою ґрунтується на домовленостях сторін і дає змогу уникнути тривалих та дорогих судових процесів.
Додатковими плюсами є призупинення примусового стягнення активів, гнучкість механізму через можливість крос-класового затвердження плану реструктуризації, збереження ділової репутації підприємства та можливість залучення нового фінансування для відновлення платоспроможності.
Ризики та недоліки
Разом із тим, як зазначив Филик, новий правовий інститут не позбавлений і певних ризиків. Зокрема, існує потенційна можливість зловживання процедурою з боку боржників, які можуть використовувати її для затягування часу або нав’язування кредиторам невигідних умов.
До інших проблем експерт відніс недостатній розвиток систем раннього виявлення фінансових труднощів підприємств, слабку комунікацію держави з бізнесом щодо існування такого інструменту, а також складність самої процедури через високий рівень нормативної регламентованості. Це, на його думку, часто змушує боржників залучати зовнішніх консультантів.
Крім того, процедура за своїм змістом і формою певною мірою наближається до «мінібанкрутства», що супроводжується значною процесуальною жорсткістю. Окремим викликом є і можливі зловживання з боку кредиторів, а також відносно короткий граничний строк проведення процедури — до 12 місяців, що може бути недостатнім для великих компаній.
Судова практика лише формується
Підсумовуючи, Андрій Филик зазначив, що інститут превентивної реструктуризації поки що залишається новим для української правової системи. Судова практика щодо його застосування лише починає формуватися, а сталих підходів до використання цього механізму в юридичній площині ще немає.
Втім, на переконання експерта, цей інструмент є перспективним і може стати важливим елементом системи фінансового оздоровлення бізнесу в Україні.