Запропоновані зміни є відповіддю на хронічні проблеми професії: невизначеність джерел фінансування, затримки з виплатами та нерівномірність оплати роботи АК
- Посилання скопійованоlink copied
На початку 2025 року питання справедливої винагороди арбітражних керуючих стало центральною темою професійних дискусій, зокрема і під час заходу на тему “Винагорода арбітражного керуючого — від викликів до рішень”. Підсумком круглого столу та подальшої роботи Ради арбітражних керуючих м. Києва стало напрацювання пакета змін до КУзПБ.
Документ пропонує системно врегулювати механізми оплати праці арбітражних керуючих, у тому числі за рахунок кредиторів, фондів і навіть із заставного майна.
Зміни до статті 30 КУзПБ: винагорода та витрати
1. Основна винагорода
- Чинна редакція прив’язувала оплату до середньомісячної зарплати керівника боржника, але не менше 3 МЗП.
- Пропозиція: новий підхід із диференціацією залежно від розміру бізнесу: 3 МЗП для мікро- та малих підприємств; 10 МЗП для середніх; 15 МЗП для великих.
- Окремо закріплюються ставки для керуючих санацією (від 4 МЗП), реструктуризацією (5 прожиткових мінімумів) та реалізацією (3 прожиткові мінімуми).
Це дозволяє прив’язати оплату до масштабу боржника, а не до його колишніх зарплатних фондів, що часто не відображали реальних навантажень.
2. Джерела сплати
Оплата здійснюється через депозитний рахунок суду за рахунок авансування заявником.
Якщо коштів немає, тоді оплата має здійснюватись: з господарської діяльності боржника; з продажу незаставного майна; з фонду кредиторів; з власних коштів кредитора за його ініціативою; нове: за рахунок усіх кредиторів пропорційно до їхніх вимог (включаючи забезпечених).
Це критичне нововведення, яке фактично гарантує мінімальну оплату арбітражного керуючого навіть при «нульовій» ліквідаційній масі.
3. Додаткова винагорода
- Чинна редакція: 5% від стягнутого майна та 3% від погашених вимог кредиторів.
- Пропозиція: 5% від стягнутого майна; 10% від погашених незабезпечених вимог; 5% від погашених забезпечених вимог із продажу заставного майна.
- Виключається обмеження щодо продажу заставного майна кредитору.
Таким чином, арбітражний керуючий отримує стимул працювати й із забезпеченими кредиторами.
4. Фонд витрат і винагород
- Передбачається обов’язковість рішень зборів кредиторів щодо створення фонду.
- Рішення має містити джерела, строки та розмір виплат.
- Зменшення основної винагороди можливе лише рішенням зборів кредиторів, але не нижче 3 МЗП і лише за наявності належного обґрунтування.
Це створює більш прозорий механізм контролю та зменшує ризики свавільного заниження винагороди.
5. Нові частини 7–13 ст.30 КУзПБ
Вони встановлюють:
- право суду ухвалою зобов’язати кредиторів пропорційно фінансувати винагороду;
- можливість щомісячних виплат за рахунок депозитного рахунку суду;
- обов’язок арбітражного керуючого повідомляти про нові джерела фінансування;
- право кредиторів, які профінансували винагороду, отримати регресні вимоги до боржника.
Це фактично впроваджує інститут «гарантованої оплати праці» арбітражного керуючого.
Зміни до статті 61 КУзПБ: повноваження ліквідатора
- Уточнюється, що при визначенні субсидіарної відповідальності враховуються не лише вимоги кредиторів, а й невиплачена винагорода та витрати ліквідатора.
- Стягнені суми можуть йти не тільки на задоволення вимог кредиторів, а й на оплату винагороди ліквідатора.
- Додатково уточнено, що кошти від заставного майна можуть використовуватись і для виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому.
Це важливий баланс: ліквідатор не залишається без винагороди у випадках, коли майно фактично реалізується лише для забезпечених кредиторів.
Зміни до статті 63 КУзПБ: продаж майна банкрута
Запроваджується нова частина 4: ліквідатор зобов’язаний невідкладно розпочати підготовку до продажу заставного майна на початку ліквідаційної процедури. Мета — уникнення затягування процедур і захист інтересів забезпечених кредиторів.
Зміни до статті 75 КУзПБ: визначення умов продажу
Новий абзац: ліквідатор має погодити умови продажу заставного майна протягом 30 днів з дня відкриття ліквідаційної процедури. Це прискорює процес реалізації та зменшує можливості для маніпуляцій.
Висновки
Запропоновані зміни є відповіддю на хронічні проблеми професії: невизначеність джерел фінансування, затримки з виплатами та нерівномірність оплати залежно від майнового стану боржника.
- Для арбітражних керуючих: впроваджується гарантована мінімальна винагорода, незалежно від наявності майна.
- Для кредиторів: з’являється механізм справедливого розподілу фінансового навантаження.
- Для судів: додано інструменти ухвал для забезпечення балансу інтересів.
Таким чином, якщо зміни будуть прийняті, професія арбітражного керуючого отримає новий рівень правових гарантій, що підвищить якість процедур банкрутства в Україні.