В тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити одного військовослужбовця
7 лютого Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт про посилення мобілізації. Проте, навколо цього законопроєкту не вщухають розмови – через такі механізми призову військовозобов’язаних ймовірний сильний удар по економіці держави.
Читайте також: Відпустка в умовах воєнного стану – коли роботодавець може відмовити працівнику
Наприклад, провідні бізнес-асоціації України вимагають внести зміни до законопроєкту. Вони стурбовані, що нові норми можуть завдати додаткового удару по економіці. Українська рада бізнесу, яка об’єднує понад 100 асоціацій, у своїй заяві зазначила, що деякі критичні зауваження було враховано, але закликала вилучити інші пропозиції, котрі можуть зашкодити бізнесу, який уже й так працює в режимі «виживання».
Є такі ж побоювання й в українських політиків. Зокрема, заступник Керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма заявив, що у тилу 4 або 5 осіб мають працювати на 1 мобілізованого. Тож потрібно забронювати від мобілізації до 2 млн осіб, щоб мобілізувати 500 тисяч.
Як пише видання «Українська правда», якщо мобілізувати додаткові сотні тисяч людей і не мати ресурсів на амуніцію, зброю та зарплату, це може не вирішити проблеми, а навпаки їх загострити. Якщо казати простіше, мобілізувавши більшість українців, що нині працюють та системно сплачують податки, економіка України може не витримати навантаження.
Також «УП» наводить цікаву статистику. Із 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації 3 мільйони залишилися на окупованих територіях, 1 мільйон за кордоном та ще 1,5 мільйона — з інвалідністю. Понад мільйон людей, 11% від усієї кількості, уже зараз служать у різних структурах Сил оборони.
Тобто зараз реально мобілізувати можна тільки дві категорії людей. Перша – орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей і майже 600 тисяч активних ФОПів. Друга категорія – це чоловіки, які перебувають в Україні, однак про яких державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську тощо. І таких – майже 950 тисяч.
Читайте також: Майор ЗСУ Родіон Кудряшов: «Закон про мобілізацію стане одним із ключових іспитів на справедливість найближчим часом»
«ТЦК набагато простіше прийти на завод, дати план і за списком роздати повістки. Але зараз, після двох років війни, ситуація на багатьох підприємствах критична. Спочатку система мала певний запас міцності, і можна було забирати стільки, скільки було потрібно. Але зараз все натягнуто, як струна.
На всіх зустрічах великі підприємства говорять про те саме – що вони реально можуть стати, бо не вистачає людей. Тому і бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює «в білу», і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано», – розповідає УП заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма.
Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки з зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця.
Раніше ми писали, що ТЦК слід активно узятись за мобілізацію чоловіків, які ніде не навчаються і ніде офіційно не працюють — таких в Україні є немало. Як правило, усі вони десь працевлаштовані, але не офіційно. Отже на черзі – мобілізація тіньовиків і фрілансерів. Таку думку висловив керівник Центру політичного аналізу Володимир Головко.
