Автор: Сергій Гузь.
Майже 36% опитаних українців не хочуть, щоб поряд з ними жили українці, які за походженням росіяни, – такі дані соціологічного опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
«Занепокоєння викликає ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю, ксенофобне ставлення до них мають 36% населення. Це ставлення вочевидь нераціональне і несправедливе, бо дані соціологічних досліджень показують, що в цілому погляди громадян України – етнічних росіян хоч і дещо відрізняються від поглядів етнічних українців, але не дуже істотно, і ці громадяни так само захищають Україну від ворогів» – зазначив у пресрелізі президент КМІС Володимир Паніото. Більш детально з результатами опитування можна ознайомитися тут.
На яку соціальну дистанцію готові допустити жителі України представників декількох соціальних категорій, %. Березень 2023
На перший погляд, результати дослідження виглядають цілком логічно, адже Україна другий рік стримує повномасштабне вторгнення армії РФ. Проте величезний відсоток ксенофобського ставлення до росіян за етнічною приналежністю свідчить про суттєві проблеми в інформаційному просторі країни.
Ксенофобія – нетерпимість та дискримінація інших людей за національно-культурними ознаками, не виникає на порожньому місті. Вона може бути наслідком певної цілеспрямованої політики, що якраз і виявляється у соціологічних дослідженнях. Наприклад, мова ворожнечі – один з вагомих чинників, що сприяє поширенню ксенофобії. Власне, саме тому мова ворожнечі формально заборонена в Україні, але фактично сьогодні жодні заборони не діють щодо громадян Росії, а також у багатьох випадках і до російськомовних українців чи українців з російським етнічним корінням.
В багатьох ЗМІ й ще більше у соцмережах можна побачити відверті образи не тільки стосовно російського уряду чи армії, але усього, що має хоч якесь відношення до Росії. Українська влада, включаючи Міністерство культури та інформаційної політики, жодним чином не реагує на мову ворожнечі, яку можна часто почути навіть на центральному телебаченні, що раніше було практично неможливим.
До чого це призводить? До зростання ксенофобії. Зв’язок між мовою ворожнечі та нетерпимості у ЗМІ чи соцмережах та зростанням ксенофобських настроїв можна побачити й на інших прикладах.
Наприклад, у вересні 2022 року той же КМІС у своєму опитуванні на аналогічну тему зафіксував зростання ксенофобських настроїв щодо німців та французів. Саме тоді ЗМІ часто писали різко негативні тексти про нерішучість німців у постачанні зброї чи прагнення президента Франції вести переговори з Путіним. У висловлюваннях же окремих українських посадовців чи політиків мови ненависті було ще більше, і вона ще активніше ширилася соцмережами, ніж у ЗМІ.
І навпаки, гарні публікації та підтримка дій урядів США чи Канади призвели до того, що рівень ксенофобії стосовно американців та канадців – знизився. Останнє дуже чітко доводить прямий зв’язок між тональністю висвітлення у ЗМІ та рівнем ксенофобських настроїв.
Проте погане ставлення в українців не тільки до росіян чи білорусів, а й до ромів (циган), румун, африканців. Так, опитування 2022 року виявило, що майже 20% українців – кожен п’ятий – не хотіли б жити поряд з африканцями, 30% – поряд з ромами, майже 14% – поряд з румунами.
Проблема полягає ще й в тому, що рівень ксенофобії в Україні загалом зростає з 1994 року, відколи КМІС почав проводити подібні дослідження. Згідно з графіком, пік зростання припав на 2007 рік, і потім почав спадати, але знову пішов у зростання з 2014 року. Очевидно, що з початком повномасштабної війни рівень ксенофобський настроїв у цілому лише підвищився.
Так, минулого року у березні низка скандалів на кордоні між Україною та європейськими державами, коли вихідці з Африки чи Індії скаржились на дискримінацію при перетині кордону, змусила весь світ заговорити про проблеми расизму та ксенофобії в Україні. І хоча зараз загальна увага ЗМІ не прикута до цієї теми, це не значить, що проблема зникла сама собою.
Динаміка рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2022 (середнє для 13 етнічних груп значення соціальної дистанції за шкалою Богардуса). Розподіли відповідей щодо етнічних груп, вересень 2022, %
