У січні цього року в моторошній ДТП ледь вижив 6-річний Михайлик із Закарпаття. 20-річни водій на великій швидкості не впорався з керуванням на слизькій дорозі, в наслідок чого під колесами автівки опинився хлопчик, який ішов разом із мамою узбіччям.
Дитина дивом вижила, а серед травм — розірвана легеня, поламані руки і кістки черепа, забої. Майже три тижні хлопчик був у реанімації на апараті штучної вентиляції легень. Але і після тривалого лікування не мав можливості повноцінно розвиватися, вільно дихати і говорити. Зусилля медиків, які намагалися полегшити стан Михайлика, результатів не давали.
Він навіть не дихав. Поки ми чекали «швидку», треба було рятувати якось. Я почала машинально робити штучне дихання, хоч і не вміла. Два рази натискала на груди, тоді один раз вдихала повітря малому в ротик, – пригадує той трагічний січневий день мама Михайлика Вікторія Панющик.
Мама Михайлика в пошуках порятунку для сина випадково натрапила в мережі на статтю про львівського лора-хірурга, який мав позитивний досвід лікування подібних патологій. Вирішила: це шанс для сина.
У хлопчика утворився рубець, який стягував задні відділи гортані. Була досить мала щілина для дихання, яка забезпечувала його тільки в стані спокою. Виправити це могла операція, якої досі в Україні ніхто не проводив. Заручившись підтримкою професора з Польщі, ми погодилися взятися за неї, – розповів завідувач ЛОР-відділення львівської обласної лікарні Федір Юрочко.
Під керівництвом авторитетного спеціаліста з Польщі, професора Ярослава Шидловського Михайлику майже два місяці тому у Львові зробили унікальну операцію за технологією, яку жартома називають «біблійною».
Як з Адама взяли ребро і створили Єву, так і тут взяли хрящ із ребра хлопчика. З нього моделюється спеціальна розпірка, через зовнішній розріз на шиї вона вводиться в місце рубця, вставляється ззаду між голосовими зв’язками. Вони розходяться — і утворюється достатньо широка голосова щілина. Отож пацієнт може дихати і говорити. Ми таких речей ніколи раніше не робили, але з допомогою польського колеги і нашого доброго товариша успішно справилися, – пояснює Федір Юрочко.
Втім, найскладнішим для хлопчика був післяопераційний період. Дитина провела тиждень у медикаментозному сні на інтубаційній трубці, яка мала фіксувати гортань у певному положенні, щоб вживлений хрящ міг втриматися. Через два місяці після хірургічного втручання Михайлик уже добре говорить, хоча під час дихання лікарі іноді чують хрипи. Медики пояснили, що голосовим зв’язкам потрібен час на відновлення, оскільки вони тривалий час взагалі не працювали. Хлопчик навіть трохи підріс і набрав вагу. Батьки дякують лікарям і сподіваються, що син повністю одужає.
