У Кропивницькому 15 жовтня провели в останню путь депутата Подільської районної у м. Кропивницькому ради, солдата Ігоря Бур’янова. Громада Кропивницького, як і вся Україна, платить найвищу ціну у боротьбі за свободу і незалежність свого народу. Учора, 15 жовтня, кропивничани віддали останню земну шану земляку – Герою, солдату Ігорю Бур’янову. Стійкий, мужній, вірний присязі народу України, відважний воїн — мінометник загинув 5 жовтня неподалік села Орлянка Куп’янського району Харківської області, зупиняючи навалу російських окупантів. Попрощатися з Ігорем Бур’яновим, схилити голови в пошані на Алею почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища прийшли рідні, друзі, колеги, побратими по зброї. Ігор народився 5 вересня 1987 року, працював юристом.
— Ігор був надзвичайно відповідальною людиною, достатньо сказати що кропивничани тричі обирали його депутатом районної ради, — згадує журналіст Геннадій Рибченков. – Це свідчить про величезний рівень довіри до нього, хоч він і був ще молодою людиною. Ігор неодноразово обійшов усі родини на своєму окрузі, був знайомий із кожним виборцем в обличчя, добре знав проблеми мікрорайону і потреби його мешканців. Якби не ця трагедія, Ігор, безумовно, мав велике політичне майбутнє і міг принести багато користі місту, адже на таких, як він і тримається світ!
— Ми з Ігорем товаришуємо зі школи, — ділиться спогадами друг і побратим Героя Костянтин Поляков. – Це людина настільки великої душі, що могла ділитися своїм теплом з іншими, допомогати їм знаходити вихід зі складної ситуації. Він — захмарний батько, який безмежно любив свою донечку, піклувався про маму, був чудовим чоловіком і точно – одним із найвірніших синів України. Ігор щиро вірив у перемогу України і за покликом серця з перших днів російської агресії пішов до воєнкомату. Ми часто телефонували один одному: останнім часом він мав якесь передчуття — сказав нам, щоб ми не плакали, коли його не стане. Але хіба це можливо?! Панахиду за загиблим Воїном настоятель храму Святого Володимира Православної церкви України Отець Йосип. — Тисячі українських воїнів, такі, як Ігор, сьогодні тримають фронт і зупиняють російських агресорів та звільнюють рідну землю від окупантів, — наголосив у своєму слові отець Йосип. – Ми ж у громаді сьогодні маємо об’єднатися щоб спільно допомогти нашим військовим наближати Перемогу. А вона обов’язково буде: у це вірять наші воїни – ми віримо у наші Збройні Сили України!
