Василь Саф’янюк, Журналіст Факти ICTV, парламентський кореспондент Юля Захарченко, редакторка стрічки
Сергій Рахманін, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповів про ситуацію на фронті, постачання зброї та передумови нашої майбутньої перемоги.
У тому, що Україна обов’язково переможе у цій війні, він не має сумнівів. Ми боронимо нашу землю, і ця війна – про існування нашої держави, країни, народу.
– В України є дуже простий вибір, питання стоїть руба: або ми перемагаємо, або нас не буде. Тут не буде альтернатив, не буде напівтонів. Тому Україна приречена на перемогу. Питання лише в тому, коли та якою ціною буде здобута ця перемога.
І, на превеликий жаль, ця війна може бути дуже тривалою. До цього, на жаль, треба готуватися. І ціна може бути надто високою. Але зникнення держави та країни – це ще набагато вища ціна. І саме тому, ще раз наголошую, в України немає шансів не перемогти.
Головна перевага, яка забезпечує перемогу у бою із сильнішим суперником – це повноцінне відчуття перемоги. Сергій Рахманін згадує відомого прусського генерала, військового реформатора і теоретика Карла Фон Клаузевіца.
Зараз дивляться
Саме він майже 200 років тому запровадив цю ідею у військову науку. Тож якщо всі військові, політики, народ налаштовані на перемогу не просто як на бажану ціль, а як на єдину можливу, то рано чи пізно ця перевага і перетвориться на перемогу.
– Твоя впевненість в перемозі, яка має пройти випробовування, має пройти іспити втомою, втратами. Вона передається і ворогу, який відчуває, що не зможе тебе перемогти. І вона передається союзникам, і потенційним союзникам. Тим, хто сумнівається, чи в змозі ти вистояти, чи варто тобі допомагати.
Рано чи пізно це відчуття перемоги, якщо воно не меншає, не втрачається, і створює ту різницю, яка зрештою забезпечує цю перемогу. І, власне, перемогу України.
Звісно, окрім теорії та психології, Україні насамперед потрібно відповідної якості озброєння, кількість боєкомплектів, мобілізаційний ресурс, інформаційна війна з ворогом та інформаційна підтримка населення.
А ще вкрай необхідні гроші для підтримання держави в дуже непростий час. Поки що, на думку Сергія Рахманіна, економіка України повноцінно не перейшла на воєнні рейки. У Росії набагато більші можливості економіки та армії.
– Але суто математичні переваги ще не забезпечують перемогу. Якщо ми воюємо не проти Росії, то воюємо за себе, а росіяни воюють невідомо за що. Якщо ми завдамо тих втрат, які зроблять для них ціну війни надто високою, а кількість домовин у Росії буде надто великою, це знову ж таки може створити певну різницю, а то й певну перевагу.
Як приклад успішного протистояння меншої країни у боротьбі з великою і могутньою державою Рахманін називає В’єтнам і США. Батько в’єтнамської незалежності Хо Ші Мін називав їхню війну як битву тигра проти слона. Схожі паралелі простежуються й у нашій боротьбі проти російських загарбників.
– Росіяни мають набагато більший запас озброєння, неймовірно великий запас боєприпасів. Вони мають практично необмежений мобілізаційний ресурс. Але у них не відчувається цього повноцінного відчуття перемоги. Сподіваюся, що воно меншатиме.
Для них ця війна не є екзистенційною. Можливо, вона такою є для Путіна, і поки що його слухають. Але чим більших втрат зазнаватимуть російські війська і російська економіка, за умови повноцінного долучення наших партнерів, то рано чи пізно перемога буде забезпечена.
Ще один флешбек до військової історичної науки – це праці китайського стратега і мислителя Сунь-цзи. Найліпший спосіб виграти війну – це спочатку знищити плани противника. Потім знищити союзи противника. І врешті-решт знищити його війська.
– Плани противника ми розбили. Не очікувано для всіх: і для ворогів, і для потенційних союзників, які давали нам від кількох годин до кількох тижнів. Ми воюємо вже пів року. Союзи противника треба розбивати.
І для цього мають докласти зусиль певні дипломати та політики. Але вони мають переконувати першочергово наших партнерів, щоб вони ставали нашими союзниками та впливали на союзників Росії.
А військові мають завдавати величезних втрат ворогу. Рано чи пізно ця величезна різниця між російським і українським потенціалами має змаліти до того, щоб у нас з’явився реальний шанс на воєнну перемогу.
Сергій Рахманін не критикує військових експертів і аналітиків, які беруться називати точну кількість і різновиди озброєння, потрібні для перемоги України. Адже в природі не існує якоїсь диво-зброї, отримавши яку ти гарантовано матимеш рецепт перемоги.
Єдиний вид зброї, який може забезпечити тобі перемогу – це ядерна, і то лише якщо у противника її немає. На жаль, ми зараз перебуваємо саме в такому стані. Але у росіян все-таки є запобіжники – вони побоюються влізти в ядерну війну, в якій переможців не буде.
– На мій погляд – це єдине, що поки що стримує Путіна. У нього немає моральних кордонів та етичних обмежень. На мій погляд, він навіть не божевільний – він безумний. Він остаточно втратив зв’язок з реальністю. Тільки така людина могла розпочати війну, навіть не подбавши хоча б про формальний привід.
І тому для нього жодних обмежень, щоб застосувати будь-яку зброю, нема. Єдине, що його утримує – це страх. Страх отримати удар у відповідь. Він не впевнений, що це відбудеться, але не впевнений у тому, що це не відбудеться.
Як член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Рахманін добре обізнаний з реальним станом речей і подіями на фронті. Він виокремлює ключові види озброєння, які нині потрібні нашій армії. Насамперед – це авіація, бронетехніка, артилерія і ракетні системи залпового вогню.
Та нині знайти таку зброю і боєприпаси до неї в необхідній для нас кількості дуже складно. Її, на превеликий жаль, і у світі стільки нема. Жодна з країн-партнерів, за винятком хіба що США, не готувалася до масштабних війн.
– Не готувалася Європа і цивілізований світ до таких війн. І тому, якщо у них навіть є палке бажання постачати нам те чи інше озброєння, його просто немає в такій кількості, яка б нам була потрібна. Тому ми й вчимося. І, до речі, вчимося дуже швидко, і дуже класно, і дуже вправно воювати тим, що у нас є. І максимально ефективно використовувати ті зразки озброєння, які у нас є.
Сергій Рахманін закликає бути реалістами: ми отримуватимемо тільки те, що нам дадуть партнери. Отримані зразки озброєння, особливо артилерія, значно ефективніша за стару чи модернізовану. Проте вони часто не витримують такої інтенсивності вогню, яка є нині на фронті.
Також нам не вистачає боєкомплектів на радянські системи озброєння, тому що ринок змалів. Ті країни, в яких є надлишок цих боєприпасів, продати нам його не можуть з політичних міркувань. А там, де ми дотягнулися, практично вже все вибрали.
Та попри все, Україна має вимагати, і у нас є можливості отримувати більше. Сергій Рахманін сподівається, що рано чи пізно психологічний бар’єр щодо постачання нам бронетехніки та танків таки впаде.
– Немає диво-зброї, отримавши яку ми будемо негайно гнати ворога і зустрінемо наступний Новий рік на Красній площі. Поки що питання так не стоїть. Питання стоїть про те, що ми маємо вигравати, максимально використовуючи весь той ресурс, що у нас є.
А цей ресурс – це не тільки Збройні сили України. Це український народ, це українська економіка, це українські політики. Найгірше, що може зараз бути – це чвари чи розбрат. Кожен, хто має зробити свій внесок в загальну перемогу, має це робити максимально ефективно і віддано.