Відповідно до ст. 12 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості встановлюються Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) та іншими актами законодавства України.
Згідно з ст. 120 КЗпП працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.
Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються, зокрема, одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає.
Розміри компенсацій, порядок їх виплати та надання гарантії зазначеним особам встановлюються законодавством.
Відповідно до ст. 12 Закону № 108 та ст. 120 КЗпП затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 1998 року № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» (далі – Постанова № 255), п.п. «г» п. 1 якої визначено, що працівникам у зв’язку з переведенням їх на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом в іншу місцевість (в інший населений пункт), виплачується одноразова допомога самому працівникові – в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім’ї, який переїжджає, – в розмірі 25 % одноразової допомоги самого працівника.
До членів сім’ї працівника, на яких виплачується компенсація, належать чоловік, дружина, а також діти і батьки подружжя, які перебувають на їх утриманні і проживають разом з ними.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи зазначене, одноразова допомога, яка виплачується працівнику (членам його сім’ї) при переїзді в іншу місцевість у зв’язку зі зміною місця роботи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу таких платників згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
