Люди старшого покоління пам’ятають, як за радянських часів усі багатоповерхові будинки перебували у комунальній власності. Відповідно, виділялися кошти на їх утримання та ремонт. Після приватизації спільне майно перейшло до власників квартир, а разом із цим перейшла і купа непідйомних проблем з його утримання та ремонту. У такій ситуації опинилися й жителі 16-квартирного двоповерхового будинку №9 по вулиці Сергіївській у центрі Скадовська. Вони переконані, що капітальні та поточні ремонти у їхньому будинку повинні зробити коштом міського бюджету та обслуговуючого підприємства – КП «Водне господарство», якому вони здійснюють квартплату.
Збудована Скадовським морським портом ще у 1960-му році, ця двоповерхівка за більш як півстоліття жодного разу не бачила капітального ремонту. За цей час покрівля будинку, його фасад, внутрішні каналізаційні мережі та водогін зносилися і стали потребувати заміни. Тутешні мешканці скаржаться, що в останні роки їхнє життя перетворилося на суцільні випробування, і вони вже втомилися постійно вирішувати якісь комунальні негаразди.
– Ось подивіться: у нас на даху побитий шифер, у багатьох місцях вже прогнили дерев’яні конструкції, тому під час дощу не раз заливало квартири верхнього поверху, – показує на стару покрівлю мешканка будинку Юлія Ковальчук. – Навіть зараз у під’їзді на стелі велика пляма, тут теж у мокру погоду капає на голову. Власники квартир на другому поверсі час від часу самі латають дірки у покрівлі, проте це не рятує будинок загалом – все одно дах тече, бо він старий!
– Буває, вийдеш із під’їзду, а під ногами валяється розбита цегла, що впала з димоходу – він теж руйнується, – додає Юлина сусідка Анна Головко. – Незабаром геть впаде на землю… Хоч би не комусь на голову!?
Жінок підтримує власник квартири другого поверху Юрій Тертичний:
– У нас зливові води через діряву каналізаційну трубу течуть просто до підвалу. Колись «Водне господарство» поставило хомут, проте все одно тече. Вже довгий час під усім будинком сиро, а в підвальному приміщенні від постійної вологи облуплюються стіни. Сирість дістається й квартир першого поверху, і там з’являється чорна цвіль…
Жителі наперебій розповідають, що, крім цього, ремонту потребує і зношений водогін, на якому часто виникають пориви і які вони усувають, в тому числі, й власним коштом. Також лущиться фасад, регулярно забивається каналізація. З одного боку зруйновано огорожу навколо двору, і тепер сюди лазять усі, кому не лінь…
– Ми постійно збираємо гроші на ліквідацію тієї чи іншої проблеми, самі робимо ремонти у під’їздах, як можемо, ладнаємо цоколь і… кінця-краю цьому не видно! – емоційно продовжує Юлія. – Розуміємо, що будинок старий, і нам самим із усім цим не впоратися! У міськраді нам кажуть, що маємо власним коштом його ремонтувати, адже квартири приватизовані. Але ж погляньте: у нашому будинку живуть переважно пенсіонери! Хіба їм вистачить пенсії, щоб скластися на ремонти, які коштують сотні тисяч гривень? Це нереально! Ми ж квартплату платимо! А нам нічого не роблять!
Як розповідають мешканці будинку, ще з 2007 року вони оббивають пороги в міській раді та комунальних службах із заявами перекрити дах, замінити каналізаційні труби та водогони, проте до цих пір так ніхто й не допоміг. Про тривалі «стосунки» між власниками квартир, міською радою та комунальниками свідчить листування: скарги, заяви та заклики про допомогу першої сторони та відповіді на зразок «Ваш лист розглянуто… планується виділити фінансування…» або «…немає можливості…» – від другої. Є листи за 2007-й рік, 2011-й, 2014-й, останній – у травні нинішнього року. На своє останнє звернення люди отримали детальне роз’яснення від КП «Водне господарство» про те, хто і за що повинен платити і які роботи виконувати, та рекомендацію: створюйте об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) й самі утримуйте будинок.
– Що значить ОСББ? – обурюються люди. –У будинку зроду-віку ніхто нічого не робив, а тепер, коли він руйнується на очах – йдіть в ОСББ!? Якби під час приватизації його передали у нормальному стані, то була б інша розмова… А тепер усе кинули на наші плечі!
Мешканці будинку кажуть, що «прохолодне» ставлення до них колишньої міської влади у питанні хоча б ремонту даху виникло через те, що свого часу вони не дали дозвіл на добудову третього поверху. Мовляв, відтоді всі їхні прохання залишалися без уваги. Та як би там не було колись, а проблеми потрібно вирішувати сьогодні.
На останній запит жителів двоповерхівки обслуговуюче підприємство КП «Водне господарство» пояснило, що жителі сплачують комунальникам лише за послуги управління, тобто утримання спільного майна: прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, технічну перевірку димовентиляційних каналів, обслуговування шиферної покрівлі, утримання підкачувальної насосної станції, утримання аварійної служби, освітлення сходових клітин, обслуговування електричних і газових мереж та винагороду управителю. Якщо і мається на увазі ремонт, то лише аварійний. Капітальні ремонти до переліку послуг не входять. Відповідно, й оплата за це не нараховується. А ще у КП «Водне господарство» роз’яснили, що, за законодавством, власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна, допоміжних приміщень, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою, тож і зобов’язані забезпечувати їхній належний стан, проводити капітальні та поточні ремонти. Частину функцій з обслуговування мешканці передали управителю – «Водному господарству», все інше – їхня справа, тому претензії до комунальників безпідставні.
У якості альтернативи, як зазначають комунальники, можливо доручити управителю створити окремий банківський рахунок з накопичення коштів для капітального ремонту того чи іншого об’єкта, проте зрозуміло, що це збільшить щомісячний розмір оплати для кожного мешканця. У будинку, де проживає більшість пенсіонерів, до цього не готові.
Зважаючи на те, що, за законом, колишні власники, котрі володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їх ремонту, можливий ще один вихід: попросити виділити гроші на капітальний ремонт даху, водомереж чи каналізації з міського бюджету. Та знову ж таки, якщо їх і можливо виділити, то лише за умови пайової участі: у розмірі 30 або 50 відсотків від витрат. Це в результаті складатиме десятки, а то й сотні тисяч гривень.
Коментуючи ситуацію по цьому будинку, міський голова Олександр Яковлєв у цьому питанні висловився однозначно:
– Кожен власник житла у багатоквартирному будинку має розуміти, що зобов’язаний дбати не лише про свою квартиру, а й загалом про будинок. І найкращий спосіб реалізувати це – створити ОСББ. Тоді буде легше долучитися до загальнодержавних і міських програм підтримки та, за умови співфінансування, отримати кошти на капітальні ремонти. Ще можна подати заяву про виділення коштів для співфінансування тих чи інших ремонтних робіт під час формування бюджету на наступний рік. Проте гарантії, що вони будуть виділені, жодної, бо нині у міському бюджеті не вистачає грошей навіть на нагальні потреби. Цього року з міського бюджету на ремонти багатоквартирних будинків грошей не виділяли зовсім, лише 99 тисяч гривень – на ремонт ліфту в одній з дев’ятиповерхівок.
Не хочеться ставити крапку у цій статті, залишаючи жителів будинку віч-на-віч із їх проблемою. Хочеться сподіватися на якісне виконання хоча б прописаних зобов’язань з боку комунальників і на розуміння та підтримку мешканців таких будинків з боку міської влади. Щоб люди відчули – вони не самі, навіть у нелегких умовах економічно доцільної сучасної дійсності.
Вікторія МЕЛЕШКО.
Фото автора.
Джерело: газета «Чорноморець”
