Відпочинок та туризм Генічеський район Леви, верблюди, страуси і врятована ведмедиця: “Сафарі-парк” на Арабатській Стрілці 28 Вересня 202128 Вересня 2021 0 коментарів Арабатская стрелка
На Арабатській Стрілці у Херсонській області можна зустріти багато екзотичних тварин. Вони живуть у “Сафарі-парку” в селі Щасливцеве. Як тварини туди потрапили, кого ви тут зустрінете і скільки коштує вхід?
Редакція “О, Море” відвідала “Сафарі-парк” і поспілкувалася з його директором Олексієм Геттою про створення парку і особливості роботи з тваринами.
Де розташований “Сафарі-парк” на Арабатській Стрілці
Щоб потрапити до парку, потрібно їхати Арабатською Стрілкою в бік Стрілкового. Парк розташований майже на виїзді зі Щасливцевого. Це доволі велика територія, огороджена дерев’яним парканом. Вхід коштує:
- 250 гривень для дорослих;
- 200 гривень для дітей від трьох років;
- безплатно дітям до трьох років.
Біля входу за 50 гривень можна купити пакетик з кілограмом овочів для годування тварин. Їх тут дуже багато: страуси, мавпочки, ослики, верблюди, леви, ведмеді, папуги, поні, лами та інші. Цілий список з фотографіями можна знайти на сайті парку.
Територія “Сафарі-парку”
Деякі тварини, наприклад, страуси чи верблюди, гуляють за дерев’яною огорожею, а леви чи ведмеді мають вольєри. Щоб погуляти парком і роздивитися всіх тварин, знадобиться приблизно година часу.
Кожна тварина тут має свій характер, – каже директор парку Олексій Гетта:
“Припустимо, є такі, що їх не обнімеш і не підійдеш близько, наприклад, антилопи. А мадагаскарські лемури дуже цікаві, добрі, безобідні. Мавпочки – як діти, завжди люблять накапостити, щось зламати”.
Майже всі тварини мають свої імена. Називають їх за асоціаціями, наприклад, з грецьких міфів. Є Пенелопа, Вася, Коля. Одного малого ведмедика назвали Паміром на честь його дідуся.
Коли з’явився зоопарк
Олексій Гетта до створення парку працював у науково-дослідних інститутах.
Крім того, був приватним підприємцем і займався тваринництвом. Він цікавився екзотичними птахами та мав страусину ферму.
Парк почали будувати у 2014Автор: О, Море
Дитинство чоловіка пройшло фактично у Асканії-Новій: через дорогу з парком жила бабуся Олексія, в якої він часто бував. “Це ще було за СРСР. Коли мене привозили до бабусі, їй треба було ходити на працю, тому вона мене трирічного пересаджувала через паркан Асканії-Нової і я весь день тинявся з екскурсіями. Я ріс під крики осликів, павичів, мавпочок”, – згадує чоловік.
Про те, щоб відкрити “Сафарі-парк”, задумався ще у 2012 році. Каже, тоді на Арабатській Стрілці не було нічого з розваг для туристів: ні аквапарку, ні дельфінарію, які є зараз.
Перше будівництво почали у 2014 році, коли почалася війна. Тоді багато тварин опинилися в зоні АТО і їх потрібно було терміново рятувати. Так Олексій вивозив левів, ведмедів і інших тварин, які до того жили у зоопарках, чи в людей вдома.
Деякі тварини врятовані з зони АТО
“Тоді багато тварин просто бігало вулицями, наприклад, мавпи і навіть олені. Одну ведмедицю, Умку, ми вивозили з Попасного вже коли там йшло бомбардування. Раніше тварини в цирках виступали, і дресирувальники брали їх із собою додому. В чоловіка дім розбомбило, а ведмедиця залишилась жива”, – каже директор парку.
Іноді тварин треба було викуповувати, на це і на будівництво приміщень Олексій витрачав тільки свої гроші. Каже, жодні організації чи державні програми у цьому не допомагали: “Мені простіше поїхати самому, викупити тварину, дати чоловіку гроші, щоб він її не мучив”.
Тварин потрібно любити
Землю під зоопарк виділили ще у 2013 році. Олексій її орендує, але планує викупити. Згадує, що перші 5 років на території не було навіть світла, будували все з електрогенераторами, а згодом підключали сонячні батареї.
Тварини живуть за дерев’яними огорожами
Парк працює приблизно 4 місяці на рік: починаючи з травневих свят, влітку і частину оксамитового сезону у вересні. Він не переїзний, тому тварини весь час залишаються на території. Теплолюбних відправляють у спеціальні зимувальники, ще один з яких зараз будують на території.
Чоловік розповідає, що зоопарк не може бути комерційним проєктом, річні прибутки покривають витрати приблизно на пів року, решту потрібно докладати з власної кишені.
Основна частина відвідувачів парку – це люди, які приїхали відпочивати на море. Більше таких відвідувачів зазвичай буває за поганої погоди, коли люди не купаються у морі. Але крім них є ті, що їдуть за 200-300 кілометрів, щоб подивитися на тварин. Відвідують і іноземці, переважно з Білорусії, Молдови і Росії.
Парк працює в теплі місяці
Тут небагато працівників: 3-5 людей, Олексій бере на роботу тільки перевірених:
“Я беру тільки тих людей, які люблять тварин. Мої тварини беруть їжу з рук, не бояться. Це тому, що їх тут ніхто не б’є. Тут кожна тварина знає, що за неї переживають”.
У вольєрах та за огорожами є багато тварин-малят, вони тут народжуються часто. Страуси навіть почали самостійно відкладати яйця, хоч до того їх забирали в інкубатори. Одразу біля входу в парк є “садок” для малят-хижаків. Минулого року амурська тигриця Міра народила тут трьох малят.
У парку багато малюків, а страуси самі відклають яйця
У кінці парку є невелике штучне озеро. Це центр реабілітації для диких птахів. Їх зазвичай привозять небайдужі люди: “Цього року нам одна жінка привезла лебедів. Вони були в мазутних плямах, таких ніби нафта. Ми посадили їх на озеро і десь за 4-5 днів вони змогли змити з себе цю мазуту і полетіли”.
Ставок для реабілітації диких птахівАвтор: О, Море
Олексій каже, що його бізнес у зоні ризику, адже приблизно за 30-40 кілометрів звідси – кордон з Кримом. Проте їхати в інше місце він не планує за жодних обставин, тому що тут тварини, і він не покине їх. Чоловік має свою мету, окрім любові до тварин, завдяки цій справі розвиває Арабатську Стрілку і привертає сюди увагу туристів.
“Відкриєш інтернет – одні проблеми: мер поганий, трава не скошена. А насправді треба взяти в руки косу і покосити узбіччя, це самим можна зробити, почати порядок з власного дому. Любити Україну треба серцем, а не завжди шукати винних”, – каже Олексій.