Новий збір з'явився з нізвідки і поставив галузь на коліна.
В українських лісових господарствах розгорівся справжній скандал з-за нового податку, який несподівано ввели в середині 2018 року. Це земельний податок на усі лісові угіддя країни, ставки якого визначаються рішеннями місцевих громад, інформує Ukr.Media.
«У деяких областях місцеві громади вже почали приймати рішення щодо максимального (5% нормативної вартості 1 га лісових земель) відсотку сплати нового податку. У зв'язку з цим, Держлісагенство звертається до народних депутатів України з проханням створити робочу групу в парламенті для швидкого напрацювання необхідних змін, щоб врятувати лісове господарство України», — пролунала заява прес-служби Державного агентства лісових ресурсів. Ще проблему будуть виносити на IV з'їзд Товариства лісівників, який намічений на 25 вересня 2018 р.
Профучасники виявилися зовсім не готові до нових стягнень
«Закон, який вводився для підтримки фермерів містив поправку щодо податку на лісові землі, і набув чинності 15 серпня 2018 р. Та об'єднання територіальних громад, у яких з грошима дуже важко, стали вимагати від лісгоспів сплати цього податку. А підрозділи Державної фіскальної служби почали повідомляти про нього лісгоспи. Але навіть з точки зору фермерських господарств податки не можна вводити «серед року». Якщо фермера зобов'язати платити новий податок 15 серпня, який він зовсім не планував з початку року — він просто розориться. Тому з'явилося роз'яснення, що новий податок можна застосовувати до земель лісгоспів з 1 січня 2020 р.», — розповів голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.
Як лобіюють
Головними лобістами нового закону та нового податку стали керівники територіальних громад. В першу чергу в гірських і лісистих районах. Вони так сподіваються підтримати місцеві бюджети, сплять і бачать, як лісники понесуть у скарбницю нові збори.
«Так, ми вже рахуємо ці гроші. Але де я бачу ризики? Можуть виникнути питання про те, що земельний податок буде приходити за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, а, як правило, держлісгоспи зареєстровані в райцентрах, і податок буде йти туди. Тому нам потрібно всі ці моменти опрацювати», — сказав голова Ланчинського об'єднання територіальної громади у Надвірнянському районі Івано-Франківській області Володимир Попович.
Про позитивний ефект від нового закону кажуть і депутати.
«Навіть якщо органи місцевого самоврядування встановлять мінімальну ставку цього податку, а це 1% в рік, бюджети місцевих громад отримають близько 200 мільйонів грн. Також даний закон буде стимулювати лісгоспи не тільки вирубувати ліси, але й розвивати деревообробку», — переконаний народний депутат Юрій Соловей.
Наскільки все законно
Втім, лобісти нового податку сильно квапляться. Оскільки чинне в Україні законодавство не дозволяє посеред року вводити несподівані побори. Керівник Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вже написала лист в Мінфін і ДФС, в якому наголосила, що «рішення органів місцевого самоврядування про встановлення податку за лісові землі можуть бути прийняті і повинні бути оприлюднені до 15 липня 2019 року, а його фактичне стягнення можливе тільки з 1 січня 2020 року».
Вона закликала чиновників не заохочувати вільне трактування норм податкового законодавства, та прийняти заходи.
Що буде
Але це не вирішує, а лише відстрочує проблему — в лісгоспах кажуть про загрози податкових новацій.
«Між лісгоспами та об'єднаннями територіальних громад зараз гострий конфлікт з питання земельного податку. Адже по суті «фермерський закон», в який внесли поправку про цей податок приймався для того, щоб дати ОТО додаткове джерело фінансування. Особливо в гірських районах, де як відомо значна частина земель місцевих рад зайнята лісами», — зазначив Юрій Марчук
У Держлісагентстві запевняють, що введення нового податку призведе до оподаткування земель, які перебувають у стадії створення деревостанів (незамкнуті лісові культури, зруби, пробіли) або на яких ростуть насадження до 40-річного віку, і в яких неможливо одержати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільськогосподарські культури, ніж ліс).
Як нарахують
У розпорядженні лісгоспів в даний час знаходиться 10,6 мільйонів га землі. З них 9,6 мільйонів га займає ліс. Раніше з них утримувався податок, як складова рентної плати. Об'єктом оподаткування (рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів) була заготовлена деревина та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування (рекреація, оздоровлення тощо).
«Залишилися 1 мільйон га., які були в розпорядженні лісгоспів — це були землі, не зайняті лісом. У тому числі сільгоспугіддя, землі на яких були розташовані ті чи інші будівлі, виробничі площі і т. д. Тільки за ці землі сплачувався земельний податок. Сьогодні ж хочуть зобов'язати лісгоспи України сплачувати земельний податок на 9,6 мільйонів. га, зайняті лісом», — уточнив Марчук.
Ще податком будуть обкладатися ліси з обмеженим лісокористуванням: в заказниках регіонального та місцевого значення, інших об'єктах природно-заповідного фонду. І всі захисні ліси південних і східних областей степової та лісостепової зон.
Чим все закінчиться
Експерти вже малюють найпесимістичніші сценарії.
«Оцінка вартості цих земель буде прирівняна до оцінки вартості орних сільгоспугідь, яка в Україні становить 300 тис. грн. за гектар. Відповідно земельний податок буде прирівняний до податку з ріллі. Якщо застосовувати ставку 1%, то це буде 300 грн., за максимальною ставкою в 5% — це 1,5 тис. грн. з гектара. У підсумку на всі 10,6 мільйонів. га, які перебувають у лісгоспів можуть змусити теоретично заплатити 15 млрд податку. При середній ставці 1% ми отримаємо 3 млрд. грн. І все це на додаток до тих 4,5 млрд податків, які вже платять лісгоспи (ПДВ, податок на прибуток тощо). Це буде економічна катастрофа всього лісового господарства!» — підкреслив Марчук.
В Держлісагентстві наслідки бачать інакше: «При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн. за 2017, загальна сума податків та інших обов'язкових платежів підприємств лісового господарства становитиме понад 5 млрд гривень. Додатковий земельний податок додасть до цієї суми від 3 до 10 млрд. грн., залежно від рішення місцевих громад».
Там вважають, що податкові новації призведуть:
