03.10.2026 21:03
В Україні діють усі правові підстави для відтермінування сплати за CBAM через форс-мажор. Промисловий сектор України опинився на перетині двох критичних викликів — наслідків повномасштабної війни та суворих регуляторних вимог ЄС. Запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) і дискримінаційних квот створює суттєві бар’єри для вітчизняного експорту, загрожуючи втратою робочих місць у стратегічних галузях. Про це розповів генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов під час свого виступу на форумі United by mining, який був організований Національною асоціацією добувної промисловості України, пише GMK Center.
Додати як бажане
джерело в Google
Взаємодія з інституціями ЄС
До Федерації роботодавців України входить близько 8000 українських компаній. ФРУ має статус спостерігача в асоціації BusinessEurope і в межах соціального діалогу на рівні ЄС представляє сторону роботодавців у взаємодії з Європейською комісією.
Діалог із європейськими партнерами триває постійно. Три роки тому ФРУ спільно з аналітичним центром CMD-Ukraine провела дослідження щодо впливу CBAM на економіку України. За розрахунками, втрати українського ВВП становитимуть 4,8%. Ці дані зумовили негативну реакцію Єврокомісії, представники якої посилалися на власні оцінки з прогнозованим падінням ВВП менш ніж на 1%.
Представники Федерації регулярно беруть участь у робочих зустрічах у Брюсселі. Зокрема заплановано чергові переговори з Генеральним директоратом із питань оподаткування та митного союзу Єврокомісії (DG TAXUD). У складі делегацій ФРУ беруть участь не лише представники металургії, а й інших галузей промисловості. Така практика демонструє ефективність: донесення чітких економічних розрахунків дає змогу обґрунтовано відстоювати позицію стосовно збереження робочих місць.
Політичний вимір проблеми
Попри гнучкість бізнесу та наявні важелі впливу, питання непропорційного (з огляду на умови війни) ставлення ЄС до українських підприємств часто лежить у політичній площині.
Яскравим прикладом є компанія «Сентравіс», основне виробництво якої розташоване в Нікополі — за 6 км від лінії фронту. Підприємство виробляє безшовні нержавіючі труби для європейського автопрому (серед іншого й для Maserati, Mercedes-Benz і Volkswagen). Попри безпекові ризики, усі європейські партнери підтвердили готовність продовжувати контракти. Однак Брюссель у межах загального обмеження доступу іноземної сталі на ринок ЄС із 1 липня скоротив квоту підприємства на 50%.
У результаті запровадження загальної квоти на безшовні труби її обсяг у перший же день повністю вичерпали індійські компанії. Водночас індійські виробники мають штучну конкурентну перевагу завдяки імпорту дешевих російських енергоносіїв.
Тобто, політичний чинник є вирішальним. Питання пом’якшення впливу CBAM на українську економіку має залишатися пріоритетом № 1 на найвищому державному рівні. Президент і український уряд повинні відкрито й послідовно захищати інтереси вітчизняної промисловості.
Позиція Федерації щодо CBAM
Наша позиція щодо CBAM незмінна протягом трьох років: звітувати — так, платити — ні. Цього року 80% звітності подається за фактичними показниками викидів: українські компанії опанували необхідні процедури, а претензій до якості звітів немає. Водночас діють усі правові підстави посилатися на обставини непереборної сили (форс-мажор) задля відтермінування запровадження платних сертифікатів для України.
Щодо некоректності дефолтних значень у розрахунках Єврокомісії:
- Цементний клінкер: встановлене дефолтне значення викидів становить 1518 кг CO₂, що вдвічі перевищує фактичні показники українських заводів.
- Електрометалургійний завод «Інтерпайп»: для підприємства взагалі не встановили окремого дефолтного значення, застосувавши норму для традиційної доменної металургії (2,856 т викидів на тонну сталі). Для порівняння: до Азербайджану за цією ж позицією застосовано значення 0,264 т.
Фахівці називають такі помилки суттєвими й очевидними. Наявність цих розбіжностей є вагомим аргументом на переговорах щодо перегляду розрахунків у бік зменшення.
Збереження кадрів на металургійних підприємствах
В умовах значних збитків від російських обстрілів і регуляторних обмежень ЄС (CBAM, скорочення квотування) відновлення виробництва та збереження кадрового потенціалу є взаємопов’язаними завданнями.
Через ризик втрати статусу критичності й подальшого розбронювання працівників виникає загроза виходу висококваліфікованих фахівців у «тіньовий» сектор або ж їхнього виїзду за кордон.
Уряд має запропонувати оперативні та чіткі рішення, зокрема:
- Збереження статусу критичності підприємств до кінця терміну бронювання незалежно від рівня заробітної плати.
- Запровадження механізму доплат за час простою через Державну службу зайнятості для підтримання рівня доходу працівників на рівні не менш ніж 26 тис. грн.
- Механізм тимчасового працевлаштування на інших підприємствах (наприклад, залучення фахівців на підприємства Закарпаття з іноземними інвестиціями на період вимушеного зупинення основного виробництва).
Головне завдання державних органів та бізнесу — не допустити втрати кваліфікованих кадрів для економіки України.
Кримінальні провадження, обшуки, арешти рахунків, техніки та землі стали для українського агробізнесу реальністю, до якої варто готуватися заздалегідь. Як перевіряти контрагентів, чи обов’язково відповідати на запити правоохоронців, що робити з арештованим зерном і як поводитися під час обшуку читайте в матерілі: Обшуки та арешти в агробізнесі