Сьогодні, 16:00 Херсонці Сьогодні, 3 березня, херсонці прокинулися у новій реальності.
Тут вступили в дію нові правила, запроваджені російськими окупантами для мирних жителів. Відтепер вулицями можна пересуватися не більше, ніж по одному-двоє, і тільки вдень – з восьмої вечора до шостої ранку комендантська година. Пішоходам та водіям потрібно зупинятися за першою ж вимогою військових РФ, показувати вміст сумок та багажників. Автомобілі мають їздити на мінімальній швидкості, і за межі блокпостів обіцяють пропускати тільки транспорт комунальних підприємств та з харчами.
Умови міський голова Ігор Колихаєв змушений був прийняти, за що його одразу ж затаврували «зрадником». Ось як він прокоментував ці закиди: «Все, що відбувається зараз у нашому місті – політика, яку я ненавиджу. Я прийшов оновити інфраструктуру, заводити в Херсон інвестиції, будувати будинки, дороги, парки та нове життя для рідного міста. У висновку шукаю спецпакети для вбитих, ставлю на вуха весь світ, просячи «зелений коридор», і думаю, як мені тепер відновлювати місто після танків та БТРів».
Життя у Херсоні зараз виглядає, наче у кривому дзеркалі. На адмінбудівлях досі майорять звичні жовто-блакитні стяги, але там походжають озброєні російські вояки, повз напис «Росія — ворог» на автомобільному мосту через річку Кошову неквапно проїжджає ворожа техніка. У ці дні кожен з городян робить свій вибір, як жити далі. Хтось бере пляшки з запалювальною сумішшю, та кидає їх у російські танки, як це сталося у скверику на вулиці Нафтовиків, і лягає під кулями у землю. Хтось серед білого дня грабує магазини. А хтось допомагає людям, чим може. Але навіть при цьому також наражається на небезпеку.
Так, настоятель Свято-Покровського храму ПЦУ Сергій Чудинович виконав свій пастирський обов’язок, погодившись відспівати загиблих з вулиці Нафтовиків та по інших житлових масивах обласного центру. По тому зробив допис у Фейсбук, і почалося.
— За півгодини повідомлення переглянули більше 63 тисяч чоловік. І що тільки не писали. Я і «прокладка московська», і мене треба «посадити на палю». Причому такі ненависницькі дописи надходили всуціль з «мертвих» акаунтів, які зазвичай використовують боти, — розповів отець Сергій власкору «Голосу України». – Та вважаю, я просто виконав свій моральний обов’язок. І продовжую виконувати його зараз, підтримуючи земляків у міру сил. Так, на Житлоселищі в родині захворіла 4-річна дитина. У неї висока температура, мама плаче, а ліків катма й купити ніде. Ліки ми для малечі знайшли, зараз шукаємо, як довезти.
Цікаво спостерігати, як після захоплення міста змінюється «обличчя» місцевих ЗМІ. Частина сайтів новин або вимкнулася, або ретранслює офіційні повідомлення міськради. Інші помітно пом’якшили риторику: з публікацій зникли вирази типу «орки», «агресори», «окупанти». Натомість використовують нейтральні вислови на кшталт «війська РФ». Або ж не згадують їх узагалі. Так само і на херсонському ТБ. Два канали показують «довоєнні» передачі, а офіс регіональної філії Суспільного зайняли «невідомі люди зі зброєю».
Ще одна прикмета викривленої реальності у Херсоні – це перебої з харчами на тлі псування їх запасів за межами міста. Хоча станом на сьогодні у обласному центрі ще працює шість супермаркетів великих торговельних мереж (допродують залишки) та маленький ринок на Шуменському мікрорайоні, деяких продуктів не дістати ні за які гроші. Не купити ні свіжого м’яса, ні яєць. І при цьому у приміському селі Східному «загинається» велетенська птахофабрика на три мільйони курей – якщо почнеться їх падіж, з джерела продовольства комплекс перетворитися на джерело інфекцій. Голова Музиківської територіальної громади (до неї входить і село Східне) Олександр Лейбзон каже: «Про ситуацію на птахофабриці ми знаємо. Там є працівники, деякі запаси, але запустити виробничі системи неможливо, бо немає світла. Телефонували енергетикам, але ті відповіли, що «аварійку» з Херсона прислати не можуть – через блокпости не пропускають».
Сергій ЯНОВСЬКИЙГолос України
Фото Віктор Братан
Херсон: Нотатки з окупованого міста
