Великодня виставка робіт викладачів та студентів факультету педагогіки, психології та мистецтв ЦДПУ імені Володимира Винниченка «Українська писанка» відкрилася у Кропивницькому ук бібліотеці Чижевського. На ній представлені нові роботи молодих творчих особистостей, яких навчає Лариса Гарбузенко — кандидат педнаук, доцент, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреатка обласної премії імені Якова Паученка. Ці писанки поповнили колекцію пасхальних яєць, яка зберігається у відділі мистецтв бібліотеки Чижевського, а зараз представлена на виставці. З незапам’ятних часів у міфопоетичних традиціях багатьох світових культур яйце було символом життя, прообразом світового яйця, з якого виростає Всесвіт. Що до походження української писанки, на думку науковців, воно пов’язане з культурою Трипілля. Про це свідчить її знаковий код — орнамент. Саме в трипільській культурі сформувалися основні стильові риси, мотиви орнаментики писанок. В дохристиянські часи писанка була тісно пов’язана із слов’янськими віруваннями, що базувалися на сонячному циклі, а з прийняттям християнства органічно вписалася в великодній ритуал. В той же час писанка пов’язана з усіма весняними святами. На Стрітення розписували яйця косими хрестами, на Сорок Святих – робили сорок писанок з узором «сорок клинців», на Благовіщення малювали на яйцях різне листя, «сосонки» та дерева з квітами, Вербна неділя мала свої особливості – всілякого виду сонечка. Проте найбільшу кількість писанок виготовляли на Пасху. 1893 року Іван Франко в статті «Писанки», опублікованої в газеті «Kurjer Lwowski», писав: «Писанки є ланкою поміж нашим реальним світом і світом другим – таємничим, міфічним, де живуть люди чи духи, що звуться рахманами. На думку одних, це душі побожних предків, які чекають, коли їх впустять до раю. Для інших це дуже побожні люди, які більшу частину року перебувають в постах і молитві». Існує велика кількість обрядів, які пов’язані з використанням писанок. Та й самих різновидів орнаментованих яєць вдосталь. Крім безпосередньо писанок є крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки, восківки-бісерки, а також любительські яйця, які виготовляють з дерева, картону, металу, каменю, скла, тканини, глини. Є писанки-мотанки, писанки-витинанки, писанки-квілінг, писанки-вишиванки. Дізнатися про давню традицію українського писанкарства допоможе серія книг з фондів бібліотеки Чижевського. Серед них — унікальні збірки «Українські писанки» 1968 року Ераста Біняшевського та «Писанки Чернігівщини» художника та різьбяра Анатолія Семенцова, який вміщує 180 кольорових зображень писанок. Крім того, в бібліотеці традиційно проводяться майстер-класи зі створення писанок, крапанок та писанок-витинанок.
