Поки на сході від росіян захищаються, на мирній території російським не гребують. Бітум – продукт нафтопереробки, який, зокрема, йде на будівництво доріг, і торік ми використали його рекордну кількість. Тільки от власних потужностей нам вистачає лише для третини потреб.
То чи потрібна турборежиму великого будівництва підзарядка від Росії? Розбиратися журналісти почали після того, як побачили в мережі відео. На ньому ваговоз із написом «бітум» заїжджає з Росії. Журналісти не змогли отримати коментаря від Міністерства інфраструктури, але експерти, з якими спілкувалися, переконані, що імпорт російського бітуму таки є. То що ховають українські дороги, і складові з яких країн зариті в асфальті – журналіст «5 каналу» Ірина Саєвич розбиралась для «Підсумків тижня».
Це відео нещодавно відзняв користувач соцмереж. Вантажівка з наліпкою «Велике будівництво» на кордоні з Росією везе вантаж із написом бітум.
Це один з об’єктів «Великого будівництва» – Чернігівська траса. Хтозна, можливо в цих шарах асфальту лежить російський бітум, яким ми їздитимемо десятки років. Чий продукт кладуть – працівники не знають.
Чи справді використовують російське? Журналісти намагалися дізнатися і в Мінінфраструктури, але відповіді не отримали. А от експерти кажуть: цей варіант цілком імовірний.
Сергій Куюн, директор консалтингової групи А-95, каже: «Бітум сьогодні використовується тільки для будівництва доріг. А будь-яке будівництво доріг – це і є «Велике будівництво», тому він там однозначно використовується».
Цю стежинку знайшли. Міжнародна агенція Argus заявляла: одна з одеських компаній поставила партію бітуму з «Рязанського заводу бітумних матеріалів». Ця ж компанія, як вдалося з’ясувати завдяки системі «Юконтрол», продавала бітум декільком вітчизняним облавтодорам. Крім того, самі ж хизувалися – постачали бітум із Греції для «Великого будівництва».
Журналісти зателефонували за номерами, зазначеними в реєстраційних документах компанії, щоб запитати: чи співпрацюють із Росією? Та після першого ж запитання поклали слухавку: «– Ні. Я не знаю. Ви не за адресою. – Ваш контакт вказаний на сайті».
2019 року Росія заборонила тамтешнім компаніям продавати свій бітум Україні. Торік у жовтні дозволили знову. Але обраним.
Ілля Федоренко, заступник голови правління ГО «Конституційно-правовий конгрес», говорить: «Дозвіл був не для всіх, а для конкретних компаній, які були зацікавлені у співпраці з їхнім ФСБ».
Про те, що бітум із Росії імпортують, свідчать і дані митної статистики. Але його частка дуже мала, кажуть експерти.
Сергій Куюн, директор консалтингової групи А-95, каже: «Це здається менше 1%. Я думаю, що краще говорити про якісь там разові партії з їхніх заводів. Не можна сказати, що це масштабне явище. Я гадаю, що там основна мотивація постачальника – логістична».
Втім найбіліший експортер бітуму в Україну – Білорусь.
«Яка по суті діла нам продає той самий російський бітум, лише зі своїм маркуванням», – констатує Дмитро Петренко, заступник голови «Укртрансбезпеки» (2017), голова служби морського і річкового транспорту України (2018-2019).
Торік Україна побила рекорд використання бітуму, бо що більші масштаби будівництва доріг, то більша його потреба. Втім сама країна здатна закрити лише третину потреби. Власних потужностей не вистачає. Щоб не сидіти на голці імпорту, на думку експертів, можна збільшити частку бетонних доріг.
Дмитро Петренко говорить: «У нас є природні матеріали. Наші природні матеріали – це в першу чергу гравій, щебінь і пісок, які ми можемо спокійно використовувати для виробництва цементу. І використовувати цементні дороги.
Україна мала піти по зовсім іншому шляху. Коли вона стала незалежною, вона мала піти шляхом Сполучених Штатів, які в принципі й економіку піднімали тим, що будували бетонні дороги.
У США частка бетонних доріг майже 60%, у Німеччині – 42%, в Чехії – 22%. В Україні лише 1%.
Не будували, бо затратніші, ніж асфальтовані. Втім служать удвічі довше, тому зрештою ціна виходить майже ідентична, ба навіть нижча.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури України (2016-2019), каже: «У випадку бетонних доріг, якщо дотримуватися всіх технологій, то термін їхньої експлуатації від 30 до 50 і більше років. За той час треба буде поміняти повністю три асфальтні дороги».
Та є і мінуси: якщо укладеним асфальтом можна їздити вже через кілька годин, то бетонною щонайменше через місяць. Крім того, від неї більше шуму і менше тертя. Але у світі давно вирішили ці проблеми.
Володимир Омелян каже: «В багатьох країнах Європейського Союзу поверх бетонних доріг ще проходяться шаром асфальту».
То чи стане російський бітум методом впливу на Україну? Експерти з консалтингової групи А-95 кажуть: із більшою засторогою треба реагувати на імпорт дизельного пального з Росії, якого зараз третина.
Джерело: 5 канал
