Михайло Драгоманов – рушій інтелектуального руху
30.09.2021
Цьогоріч виповнюється 180 років від Дня народження Михайла Драгоманова — політика, філософа, історика, економіста, фольклориста, літературознавця, публіциста.
Він є автором понад 2 тисяч творів з різних наукових галузей. Наукові та публіцистичні праці підписував як «Кирило Василенко», «Волинець», «М.Галицький», «М.Гордієнко», «П.Кузьмичевський», «П.Петрик», «М.Толмачов», «Чудак», «Українець». Припускають, що від його «Українець» взяла собі псевдонім поетеса Леся Українка – племінниця Михайла Драгоманова.
Сам він також доводився сином правнику і літератору Петрові Драгоманову і племінником декабристові Якову Драгоманову, рідним братом письменниці та громадській діячці Олені Пчілці, дядьком – Михайлу Косачу, Ізидорі Косач-Борисовій, Ользі Косач-Кривинюк, Оксані Драгомановій, батьком – Світозару, Аріадні (в заміжжі Труш), Лідії (в заміжжі Шишмановій), а також тестем художнику Івану Трушу та болгарському вченому і політику Івану Шишманову.
Крім того, Михайло Драгоманов допомагав створювати перший університет у Болгарії, де провів останні шість років життя. В Софію приїхав 1889 року на запрошення місцевого уряду викладати всесвітню історію у щойно заснованій Вищій школі (саме вона через кілька років трансформувалася в університет). Там, крім керівництва кафедрою і розвитку власної школи фольклористики, Михайло Драгоманов налагоджував навчальний процес, сприяв започаткуванню університетської бібліотеки. Як наслідок, мислитель користувався великим авторитетом місцевої демократичної громади.
Детальніше про Михайла Драгоманова на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті: https://cutt.ly/CEI9Zc3 .
Фото:
