У 2021 році в Україні зафіксували рекордний рівень безробіття за останні роки – 10,9%. Це понад 1 мільйон 800 українців. Хоча офіційно зареєстрованих безробітних удвічі менше. Але навіть таку кількість людей держава не може працевлаштувати ефективно. Державний центр зайнятості потребує глибокого реформування. Про поточну ситуацію і майбутнє центрів зайнятості дізналися наші експерти. Дефіцит вакансій У першому кварталі 2021 року Держстат нарахував 1 803 500 безробітних, у другому кварталі – 1 710 600. Тобто кожен десятий працездатний українець не має роботи. Але по допомогу держави звертається лише половина з них. За даними Державного центру зайнятості, у січні-серпні 2021 року 949 765 українців отримували допомогу із безробіття. При цьому 821 597 з них були ті, хто мали роботу раніше, але втратили її. Тим часом кількість вакансій, які пропонують центри зайнятості, значно менша – 582 500. Незважаючи на те, що попит у роботі перевищує пропозицію, частка працевлаштованих через центр зайнятості у січні-вересні 2021 року становила лише 21%. Це на 17% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експерти пояснюють ситуацію тим, що більшість пропонованих вакансій є низькооплачуваними. У середньому зарплата на цих вакансіях нижча, ніж середня зарплата у країні, у 1,7 раза – близько 8,3 тис. грн. Тож охочих працювати небагато. За словами заступниці міністра економіки Світлани Глущенко, така ситуація призвела до близько 2 млрд грн заборгованості з виплати допомоги із безробіття станом на жовтень цього року. Таким чином, держава лише витрачає гроші, але ніяк не вирішує проблему із пошуком нової роботи. Курс на клієнтоорієнтованість Урядовці вважають, що можуть зробити Державний центр зайнятості ефективним посередником між працедавцями і громадянами, які шукають роботу. Для цього потрібно змінити модель роботи служби, орієнтуючись передусім на потреби клієнтів. — Покращення ситуації на ринку праці, зростання рівня зайнятості населення та зменшення кількості безробітних, створення нових робочих місць для громадян – один з пріоритетних напрямків для уряду. Саме тому ми модернізуємо роботу Державної служби зайнятості, яка має стати сучасною сервісною установою з клієнтоорієнтованим підходом до обслуговування як тих, хто шукає роботу, так і роботодавців, – заявила заступниця міністра економіки Світлана Глущенко. За її словами, нова модель роботи центрів зайнятості передбачає переорієнтацію на надання адресних послуг безробітним, збільшення кількості працівників та оптимізацію роботи служби у регіонах. Зокрема, планується, що центри зайнятості надаватимуть послуги клієнтам уже під час першого візиту. Для ефективної роботи будуть запроваджені інститути кар’єрного радника та спеціалізованого кар’єрного радника з питань інклюзивного працевлаштування. Також з’явиться консультант роботодавця, який допомагатиме із підбором кандидатів на вакансії. Крім того, у планах уряду спрощення процедур реєстрації в центрах зайнятості. Клієнти будуть подавати менше документів, оскільки служба зможе отримувати деякі дані напряму від інших органів влади. Заощаджуватиме час клієнтів також цифровізація послуг. Урядовці обіцяють, що в центрах зайнятості з’являться електронні кабінети роботодавця та безробітного. Там можна буде подавати вакансії та резюме в електронній формі. Законодавчі кроки Реформи центрів зайнятості розпочнуться, коли депутати ухвалять відповідні законодавчі зміни. Наразі у парламенті зареєстрований законопроєкт №6067, який ініціював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Власне, законопроєкт передбачає підвищення якості послуг служби зайнятості завдяки політиці клієнтоорієнтованості та цифровізації послуг. Документ пропонує запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці за працевлаштування осіб віком до 25 років та громадян передпенсійного віку (не більше 5 років до пенсії) або витрат у розмірі ЄСВ за працевлаштованих на перше робоче місце осіб віком до 35 років. Щоб вирішити проблему людей, які довго не працювали, у проєкті передбачені компенсації роботодавцям витрат єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування. Також документ пропонує надати фінансову допомогу для започаткування підприємницької діяльності. Крім того, автори законопроєкту планують змінити умови, тривалість та розміри допомоги з безробіття. Її буде збільшено пропорційно страховому стажу. А санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин будуть послаблені. Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради уже надав свій схвальний висновок щодо законопроєкту. Далі справа за депутатами. Тим часом в уряді переконані, що ухвалення цього документа допоможе забезпечити швидше працевлаштування людей, які шукають роботу.
