Що Скадовськ був задуманий як місто з великим майбутнім, неважко здогадатися, враховуючи тут появу такого неодмінного важливого атрибуту у міській забудові, як бульвар. Тобто, частина вулиці Сергіївської, прилегла до моря, якраз спланована по типу бульвару. І ця особливість надає місту своєрідного «столичного шарму», адже бульвари, як ми бачимо, можуть собі дозволити лише такі міста, як, наприклад, Київ (Шевченківський бульвар) чи Париж ( Єлісейські поля).
Бульвар – це вулиця, яка має всередині алею, прогулянкову пішохідну зону, де також передбачено місця, щоб посидіти і погомоніти (лавочки). У Скадовську ця алея насаджена з ялівцю. Тінисте дерево цілком пристосоване до жаркого південного клімату, має густу вічнозелену крону. Отож на алеї у будь-який час влітку прохолодно, взимку – затишно. Кущисті дерева сплели свої крони над пішохідною доріжкою, і утворили щось на зразок зеленого тунелю.
Ця алея була і залишається найулюбленішим місцем прогулянок як місцевої, так і курортної публіки. Хоча донедавна пішохідна доріжка була не у кращому вигляді: асфальтне покриття піднялося і потріскалося внаслідок багаторічної експлуатації. Однак місцева влада не залишила бульвар напризволяще, чудово розуміючи його значення, як візитної картки міста. Відтак на алеї нещодавно було проведено капітальний ремонт дорожного покриття, і тепер ця частина вулиці, вимощена яскравою плиткою, нагадує паркетну підлогу у романтичному бальному залі. А коли врахувати, що таким же «паркетом» вимощена й центральна площа, то взагалі, центр міста відтепер став схожий на який-небудь сердньовічний замок, територія якого прикрашена ліхтариками та різними вигадливими витворами вмілих рук місцевих майстрів дизайну. З ініціативи місцевих молодих творців, зокрема, над входом в алею з’явилася арка, прикрашена ростовими квітами, з написом – «Алея закоханих».
Отож сьогодні увесь бульвар потроху впевнено перетворюється на зону творчості. Візит сюди неодмінно радує та підіймає настрій. З початком весни над бульваром кружляють різнобарвні парасольки – «кольорове небо», влітку перехожих радує рамка-водограй — «водяна завіса», що дарує свіжу прохолоду у спекотні дні. На бульварі також постійно відбуваються тематичні виставки місцевих фотографів, які знайомлять відвідувачів з пам’ятними місцями нашого краю, розповідають про видатних людей. А ще тут зосереджена торгівля художніми виробами, відбуваються мистецькі ярмарки, а також виступи музикантів.
На самому бульварі розміщено багато священних пам’ятних знаків, що вшановують подвиг воїнів-визволителів, чорнобильців, партизанів-підпільників. Одна з головних святинь – стела з барельєфом постаті засновника міста. На ній, зокрема, викарбувано захоплені слова Сергія Балтазаровича Скадовського, з якими він звертався до нащадків, благословляючи їх берегти світле місто біля моря, як славне надбання, залишене їм у спадок.
Треба сказати, що у рамках декомунізації Скадовськ одним з останніх міст на півдні України позбувся пам’ятника В.Леніну, який, до того ж, відзначався занадто непідходящим для курортного міста виглядом, оскільки постать вождя була одягнена у товсте пальто та кепку. На фоні засмаглих натовпів курортників така деталь просто пригноблювала своєю безглуздістю. Однак, незважаючи на таку естетичну непривабливість, скульптуру донедавна ревно захищали ветерани,представники старшого покоління, і саме з поваги до них, міська влада довго не чіпала вождя. Однак нові погляди все-таки взяли гору, і Ілліч поступився місцем давно очікуваному у курортному місті різнобарвному, різнокольоровому фонтану з підсвіткою. Ця сучасна новинка перетворила кожний вечір літа на маленьке свято, з сміхом, гомоном, сяючими бризками і шумом пінних гейзерів, що злітають у вечірнє небо. А з іншого боку бульвару плюскочуть хвилі затоки, блищить місячна доріжка…Під час реставрації бульвару вдало спланували і вихід до моря – пішохідний майданчик розширили і винесли у бік пляжу, і тепер він нагадує ніс корабля. Відтак бульвар у Скадовську – це не просто вулиця. Це – своєрідний курс для міста, що пливе назустріч своїй долі.
Наталка Чумак
