Можливо назва статті вас здивує, але не треба поспішати. Вся річ у тім, що море то є справжній і великий живий організм, який має здатність відновлюватись. Колись Азовське море було відомо своїми, здавалось би невичерпаними рибними ресурсами. Колись риби в ньому було настільки багато, що промислові судна могли собі дозволити викинути за борт півтори тонни камбали глоса, тільки тому, що команді дали знати, що їх улов вже виходить далеко за межі плану і риба не потрібна. І максимум, що робили в таких випадках, набирали скільки могли собі і знайомими, а інше і справді викидали. І такі випадки були непоодинокі, але тоді це відповідало існуючим реаліям.
Професія рибалки в Генічеську є однією з найдавніших – адже ще навіть до моменту заснування міста люди ловили рибу завжди. Навіть стародавні народи, поховання яких були знайдених на Арабатці за останній час, рибалили на цьому місці кілька тисяч років до н.е. Набагато пізніше професія рибалки була популярною, але не дуже прибутковою. Риби дійсно було багато, тому іноді пропозиція перевищувала попит.
Ще й треба зазначити, що і видів місцевої риби тоді було набагато більше ніж зараз, а деякі з них можна було вважати ендеміками. В часи найбільшого розквіту місцевого рибозаводу, рибний промисел досягав своєї максимальної позначки. Але поступово таке відношення до моря отримало свою адекватну відповідь – кількість рибних запасів суттєво скоротилась, але і тоді пересічний покупець не бачив ніяких проблем, щоб купити собі риби за нормальної ціни. Вже набагато пізніше був розквіт вилову осетрових, вартість яких рахувалась виключно в твердій валюті, саме тоді долари можна було зустріти в гаманцях рибаків набагато частіше ніж карбованці. За однією з офіційних версій звинувачують саме браконьєрів, які своїми сітками переловили більшу частину рідкісних видів риб.
Але якщо подумати…скільки ж в ті часи могли ловити тої самої красної риби добре оснащені судна різних колгоспів и артілей, яких на узбережжі Азова було достатньо? Так, в ті часи можливість за допомогою власного катеру сіток і правильного патронату в рибінспекції та інших контролюючих службах, за кілька років можна було заробити досить пристойні гроші. Хтось скористався цим шансом і вклався в бізнес і нерухомість, а хтось пошалівши від такого багатства швиденько промотав все. Саме на 90 роки приходився апогей розквіту так званих «красноловів».
Це були такі часи, що за дефіциту бензину, якого не можна було купити майже ніде, рибаки брали у перекупів каністри за ціною від 50-150 $, за для того щоб вийти в море. Але ті часи промайнули дуже непомітно, і ця прибуткова професія швидко втратила популярність. Чи справді браконьєри за допомогою сіток переловили всіх осетрових, чи просто зробили свій вклад – достеменно невідомо. Можна тільки сказати, що вже з 2000 років у морі домінували риболовецькі промислові судна. В ті часи «правильні» судна одного місцевого рибгоспу дозволяли отримувати членам команди до 30000 грн. за похід, деякі навіть забували вчасно отримувати офіційну зарплату. Та згодом і ця лафа закінчилась, а через опріснення моря і затоки Сиваш деякі, раніше звичні, види риби стали дефіцитом. І так продовжувалось до наших часів.
Але за останні кілька років рівень солоності моря почав відновлюватись до показників 20 річної давності, і першим знаком цього стали ті самі медузи, яких всі «обожнюють».) Також можна помітити і відчути, збільшення популяції камбали глоса і калкана – ці види дуже чутливі саме до рівня солі в воді Азовського моря. А за останніми даними в лиманах Утлюкскому і Молочному зафіксовано велику кількість молодняка пеленгаса, камбали й інших видів. Все це засвідчує, що море відновлює свої природні ресурси. І вже зараз місцева риба перестає бути екзотикою, як для жителів нашого краю, так і для туристів.
Якщо ви дочитали до цього місця, то знайте, що ми вдячні вам за це, а також за прихильність до наших публікацій. Вся справа в тому, що місцевий туризм виходить на новий рівень. Цієї зими Арабатку і Генічеськ відвідала рекордна кількість відпочиваючих. І однією з важливих складових нових напрямків є екскурсійне і гастрономічне направлення відпочинку. До нас приїздять з різних куточків України, аби відвідати місцеві пам’ятки, дізнатись більше про нашу історії і скуштувати саме МІСЦЕВІ морепродукти. І ця тенденція буде тільки розвиватись. А далі в планах гастрономічні і рибні фестивалі, та багато інших цікавих подій.
Саме тому наявність рибних ресурсів є наразі дуже важливим туристичним і економічним аспектом. Адже всім нам хочеться щоб наше море і курорти й дійсно перетворились на рибний рай.
джерело: https://namori.com.ua
