Загроза агресії з боку Росії є реальною і вона вже істотно впливає на ціну всіх українських фінансових інструментів.
Середньо- та довгострокові єврооблігації щодня втрачають по 1,5%-2% у ціні, каже фінансовий аналітик Іван Угляниця. А за останні 10 днів ціна на євробонди з погашенням у 2032 році впала на 10%. Ненабагато краща ситуація у бондів із погашенням у 2033-му, вони за місяць впали на 8%.
Можна припустити, що інвестори зараз оцінюють ризик загрози як більш реалістичний, ніж під час ескалації навесні 2021 року: п’ятирічні бонди зараз дешевші (більша прибутковість), ніж тоді, коментує керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Якщо навесні прибутковість була 6,6% (+1% за березень 2021 року), то сьогодні ставки зросли до 7,5%. Це багато. Востаннє такі цифри були у карантинний жовтень 2020-го, додає Паращій.
І це не лише українська проблема, паралельно падають і російські облігації, каже Паращій. На тлі можливої агресії інвестиції у російський борг стають токсичними, пояснює він.
Якщо прибутковість євробондів мало хвилює когось, окрім інвесторів, фінансистів та міністра фінансів, то курс гривні – індикатор, за яким оцінюють економічні перспективи більшість українців.
Гривня помірковано слабшає на міжбанку вже два тижні, втративши за цей час понад 2%. Причина — та ж, тиск і загроза з боку Росії та відтік інвесторів із внутрішнього держборгу (ОВДП).
Відтік інвесторів із внутрішніх українських облігацій поки що незначний, і девальвація не виходить за адекватні межі, вважає Паращий.
Такі показники свідчать, що інвестори відчувають зростання ризику та схильні продавати українські облігації, каже Паращий. З російськими військами на кордоні Україна не зможе позичати гроші приватним кредиторам, пояснює він.
«Переоцінка, зниження цін та прямі відтоки – це те, що впливає на фінансову стабільність усередині країни, на курс, на апетит до українського ризику», – каже аналітик Іван Угляниця.
Ризик війни – єдине, що впливає на українські єврооблігації останніми тижнями, вважає Сергій Фурса. Особливий тиск розпочався з понеділка (22 листопада), додає він.
За його словами, не покращило ситуацію і те, що 23 листопада МВФ погодив Україні новий транш на $700 млн. від МВФ. Ця новина позитивно вплинула на інвестклімат, проте на тлі ризику агресії це не впливає ні на що. Падіння охоплює не лише цінні папери, додав він.
«Ми бачимо значне падіння всього, що тільки можливе. Дуже сильна реакція. Усе падає: і курс гривні, і українські єврооблігації, і варранти, і навіть курс рубля», — каже Фурса. За останні два тижні рубль до долара впав на 6,1% (до 75 рублів/$).
Але це не означає, що інвестори впевнені у війні. Така реакція говорить не про віру в російську агресію, а про оцінку її ймовірності, пояснює Угляниця.
«Навіть відносно невелика ймовірність її, скажімо, кілька відсотків порівняно з практично нульовою ймовірністю – це вже може бути сильним сигналом та тригером для продажу активів», – каже аналітик.
Чи ситуація на ринках погіршуватиметься? Все залежить від адекватності чи неадекватності дій Росії, каже Фурса. Ескалація одразу позначиться на українських цінних паперах. У разі стабілізації все повернеться до звичних рівнів – як і після ескалації навесні 2021-го, додає він.
Падіння цін на українські єврооблігації поки не є критичним, адже в них поки що немає потреби вважає Паращій. Також не можна говорити про паніку серед інвесторів, адже облігації не впали, каже Паращий.
«До кінця року нам не потрібно позичати у приватних кредиторів, тому для нас це не важливо. Для нас важливо, щоб увесь світ допоміг подолати теоретичну загрозу. Якщо війна, то не важливим є курс долара або котирування облігацій», — додає Паращій.
